Справа № 358/1603/24 Провадження № 2/358/812/24
24 грудня 2024 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київськї області у складі головуючого судді Лебединець Г.С., секретар судового засідання Ведмеденко І.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
01.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 2106565200295 від 06.03.2021 в розмірі 52 292 (п'ятдесят дві тисячі двісті дев'яносто дві) грн 60 коп., понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. та витрати, понесені на правову допомогу в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) грн 00 коп.
Ухвалою суду від 02.10.2024 відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, дослідив матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.03.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2106565200295, згідно якого відповідачу було здійснено переказ грошових коштів на рахунок позичальника в сумі 2400,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умовам цього Договору, його додатків та правил. (а.с.7-9).
Відповідно до п.1.4.Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4. а); в)починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.6); г)починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в), д) тип процентної ставки - фіксована.
Згідно п. 1.9 Договору граничний строк кредитування 1 рік.
01.12.2021 було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТзОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило на користь ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників (а.с.31-32).
10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача. Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов'язанні (а.с.42-44).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 37 695, 60 грн. (а.с. 47 на звороті).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 10.09.2024 заборгованість відповідача становить 37 695 грн 60 коп, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 400,00 грн, заборгованості по відсоткам на дату відступлення права вимоги у розмірі 35 295, 60 грн. (а.с.30).
Позичальник порушив умови договору про надання фінансових послуг, належним чином не виконуючи взяті на себе зобов'язання, чим допустив заборгованість перед кредитодавцем за договором про надання фінансових послуг договір про надання фінансових послуг №2106565200295 від 06.03.2021 на загальну суму 37 695 грн. 60 коп., з яких заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 2 400,00 грн., заборгованість за відсотками 35 295, 60 грн.
Суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення договору про надання фінансових послуг, надання відповідачу кредиту, встановлення процентів за користування кредитом, строки повернення кредиту.
Крім того, судом встановлено, що 07.04.2021 між ТОВ «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики №3594608654-63369 «Проста позика», згідно якого відповідачу було здійснено переказ грошових коштів на рахунок позичальника в сумі 2 000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умовам цього Договору, його додатків та правил. (а.с.14-19).
Згідно п.п. 2.3. Договору позики, дата видачі кредиту 07.04.2021, дата повернення кредиту - 21.04.2021 (включно), термін користування кредитом 14 діб.
Відповідно до п.п. 2.5. Договору позики, за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору. Умовами Договору позики на період зазначений в п.п. 2.3. Договору, плата за користування Кредитом встановлена в розмірі 1,95 % за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2.7. Договору позики встановлено, що плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування Кредитом, визначену у п.п. 2.3. цього Договору та починається у дату списання Кредитних коштів з Рахунку Товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування Кредитом на Рахунок Товариства.
Відповідно до п.п. 9.2 Договору позики, цей Договір укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається, у відповідності до вимогст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних Позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти цей Договір, надсилаються Товариству та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.
Пунктом 9.3. Договору позики встановлено, що електронний підпис одноразовим, ідентифікатором, вказаний у п.п. 9.2. цього Договору, має юридичну силу власноручного підпису. Підписанням Договору позики відповідач також підтвердив, що він був ознайомлений з усіма його умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
05.08.2021 укладено договір № 05-08/2021 відповідно до якого ТОВ «Інкасо Фінанс» відпустило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №3594608654-63369 (а.с.38-39).
10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №3594608654-63369 (а.с.48-51).
Відповідно до реєстру боржників до договору №10-03/2023 про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги від 10.03.2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №3594608654-63369 від 07.04.2021 року у розмірі 14 597,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов'язанням, 14 597,00 грн. сума заборгованості за нарахованими процентами (а.с.52-53).
Таким чином, ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №3594608654-63369.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 10.03.2024 становить 14 597, 00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2 000,00 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 12 597, 00 грн. (а.с.28-29).
Згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договором.
Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит у строки, передбачені кредитним договором.
Отже, загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» становить 52 292, 60 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 400,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 47 892,60 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог ТОВ «Коллект Центр», так як встановлено, що внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором склалася заборгованість, яка в добровільному порядку боржником не погашена.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми боргу за кредитом, заборгованості за процентами за користування кредитом.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст. 1077, 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнтів) за плату ( у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Отже, судом встановлено факт укладання відповідачем Договору про надання фінансових послуг № 2106565200295 від 06.03.2021 та Договору позики №3594608654-63369 «Проста позика» від 07.04.2021 в електронній формі та підписання договорів з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Так суд, дослідив матеріали справи, з'ясував обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Відповідачем, всупереч положенням ст.ст. 12, 81 ЦПК України, не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх зобов'язань та спростування вимог позивача.
За правилами ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 3028 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн, на підтвердження яких позивачем були надані: договір про надання правової допомоги від 01.07.2024 р., заявка на надання юридичної допомоги №229 від 05.07.2024, витяг з Акту №2 про надання юридичної допомоги від 05.09.2024, суд зазначає наступне.
За змістом статті 134 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом із тим, суд звертає увагу, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічні позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 01.09.2022 по справі № 640/16093/21.
Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога адвоката полягала у наданні усної консультації з вивченням документів, складанні позовної заяви та подачі до суду. Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивач отримав адвокатські послуги, суд вважає за необхідне стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з цим, з огляду на те, що правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються незначною кількістю нормативно-правових актів, стосовно них існує судова практика, складнощів щодо процесу доказування чи витребування доказів не виникало, суд вважає, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним, а тому, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, слід зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
За наведених обставин за рахунок відповідача на користь позивача мають бути стягнуті витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 83, 141, 247, 259, 263, 264, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, ст.ст.11, 207, 509, 526, 549, 610, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за договором про надання фінансових послуг №2106565200295 від 06.03.2021 та договором позики №3594608654-63369 «Проста позика» від 07.04.2021 у розмірі 52 292 (п'ятдесят дві тисячі двісті дев'яносто дві) грн 60 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 400,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 47 892,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: суддя Г. С. Лебединець