Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2816/24
Провадження № 3/935/1417/24
Іменем України
24 грудня 2024 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Відділу поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирської області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
встановив:
До Коростишівського районного суду Житомирської області 08.10.2024 від Відділу поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирської області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 142329 від 04.10.2024, ОСОБА_1 04.10.2024 о 01:30 годині в Житомирській області в м. Коростишів по вулиці Різдвяна 5 керував транспортним засобом будучи особою, відносно якої встановлено тимчасове обмеження в праві керування транспортними засобами від 20.11.2020, чим порушив вимоги ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», за що відповідальність передбачена частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав, пояснив, що 04.10.2024 керуав транспортним засобом, зламався автомобіль, працівники поліції зупини його майже біля будинку під час дії комендантської години, попросили документи та повідомили, що стосовно нього є виконавче провадження, про яке ОСОБА_1 не знав, більше того у 2023 році отримував посвідчення водія і про виконавчі провадження йому ніхто нічого не казав. З приводу сплати аліментів ОСОБА_1 повідомив, що сплачує заборгованість, планує повністю закрити заборгованість.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від Коростишівського районного відділу державної виконавчої служби у Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 20.11.2020 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі відповідно до виконавчого листа № 935/340/20 від 18.05.2020.
При надходженні до суду протоколу про адміністративне правопорушення, до нього було додано копію постанови державного про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, однак відсутні докази щодо повідомлення ОСОБА_1 про застосування відповідного обмеження.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 142329 від 04.10.2024 зазначено, що проводився технічний засіб відеозапису, однак до матеріалів протоколу зазначені відеозаписи не додані.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.
Особа, яка притягається до адміністративно відповідальності, не повинна доводити свою невинуватість, а навпаки її вину у вчиненні правопорушення повинен довести орган, який виявляє правопорушення та складає відносно неї протокол, що передбачено положеннями частини 2 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і суд, розглядаючи матеріали адміністративної справи на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, повинен прийти до висновку про винність особи поза розумним сумнівом.
Однак, надані до протоколу докази, поза розумним сумнівом, не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, зазначених у протоколі.
Відповідно до положень частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Приймаючи до уваги встановлені під час розгляду обставини, керуючись, у тому числі ст. 62 Конституції України, суд приходить до переконання, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження.
Керуючись статтями 7, 9, 126, 245-247, 251-252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 04.10.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Щербаченко