Справа № 278/5982/24
27 листопада 2024 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 51 КУпАП України,
17.09.2024 року близько 12 год 13 хв. неповнолітній ОСОБА_1 , перебуваючи на земельній ділянці кадастровий номер 1822080600:01:000:0917, площа 9,1086 га, яка є комунальною власністю, поруч з с. Буки Житомирського району Житомирської області, здійснив крадіжку дров породи «береза» (близько чотирьох стовбурів) на суму 2800,00 грн, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП України
У судове засідання 27.11.2024 року ОСОБА_1 не з'явився, однак в матеріалах справи наявна його заява, в якій останній просить суд розглядати справу без його участі; вину визнав у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Окрім повного визнання вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненому адміністративному правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом поліцейського, протоколами огляду місця події, фото таблицями, протоколом допиту свідка письмовими поясненнями потерпілого та самого ОСОБА_1 .
Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП настає у разі дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 виповнилося 17 років, а тому він вважається неповнолітнім.
При цьому, за змістом ч. 1 ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Так, згідно з ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
В свою чергу, приписами ч. 2 ст. 13 КУпАП встановлено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, 139, ч. 3 ст. 154, ч. 2 ст.156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
З'ясувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважаю, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 51 КУпАП, оскільки останній вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки.
З урахуванням характеру правопорушення, особи ОСОБА_1 , та те, що він вперше вчинив дане адміністративне правопорушення, вину визнав, щиро розкаявся у скоєному, вчинив правопорушення у 17-річному віці, суд вважає за необхідне застосувати до останнього, відповідно до ст. 24-1 КУпАП, захід впливу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, у виді попередження.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
Оскільки відповідно до ст. 24-1 КУпАП попередження, яке застосовується до неповнолітнього є заходом впливу, а не видом стягнення, тому судовий збір з ОСОБА_1 стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 283, 284, 24-1 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, та відповідно до ст. 24-1 КУпАП застосувати відносно останнього захід впливу у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О. М. Дубовік