Справа №295/794/24
Категорія 67
2/295/927/24
23.12.2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду міста Житомира Єригіна І.М.,
при секретарі судового засідання Барашивець Т.С.,
розглянувши позовну заяву позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить розрівати шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком - ОСОБА_2 .
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 22.01.2024 року у справі було відкрито провадження.
23.12.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про залишення заяви без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.
Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права), як це визначено ч. 9 ст. 10 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
На підставі викладеного, з огляду на те, що позивач скористався своїм правом та подав до суду заяву про залишення скарги без розгляду, що свідчить про те, що позивач не підтримує заявлені вимоги, суд вважає за можливе залишити позов без розгляду.
Керуючись ст. 257, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М. Єригіна