Справа № 159/8282/24
Провадження № 1-кс/159/2549/24
20 грудня 2024 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030550001734 від 06 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 190 КК України,
До Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокуроркою Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024030550001734 від 06 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що метою накладення арешту на транспортні засоби, які вилучені 06.12.2024 під час огляду місця події за адресою: вул. Грушевського, 100, м. Ковель, є наявність достатніх підстав вважати, що вони відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України. А незастосування арешту може призвести до пошкодження, псування, зникнення чи втрати речових доказів.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання про накладення арешту на транспортний засіб марки «RENAULT», модель «PREMIUM 370», власником якого є ТОВ «Кемпер Транс» з підстав викладених у письмових запереченнях.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився причин неявки не повідомив.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 03.12.2024 невстановлена особа під приводом продажу дизпалива, використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_1 , розмістила оголошення на сайті «ОЛХ» з приводу його продажу, увійшовши в довіру ОСОБА_8 , як покупця, та ТОВ «Кемпер транс», як продавця даного палива, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 у сумі 450000 гривень, які останній перерахував на банківські картки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , чим завдала майнової шкоди на вказану суму
Відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч. ч. 1,4 ст. 214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 грудня 2024 року за № 1202403055001734, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та розпочато досудове розслідування.
06.12.2024 в ході огляду місця події за адресою: м. Ковель, вул. Грушевського, 100, було виявлено та вилучено автомобіль марки «RENAULT PREMIUM 370», vin НОМЕР_4 , білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_5 , 2010 року випуску, з цистерною білого кольору належний ТОВ «Кемпер транс», також біля зазначеного автомобіля було виявлено автомобіль марки «MAN TOS 24.440», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_6 , із цистерною зеленого кольору належний ФОП « ОСОБА_9 ».Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою зокрема забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Накладаючи арешт на майно з підстав передбачених п.1, ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя не тільки має переконатися в тому, що майно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а й врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Під час судового розгляду слідчим не доведено, що автомобілі можуть бути предметом злочину, є речовими доказами в даному кримінальному провадженні в розумінні ст. 98 КПК України.
Надані матеріали свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, або третіх осіб, оскільки за викладених у клопотанні обставин та доданих до нього матеріалах не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
З огляду на зазначене слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна задоволенню не підлягає, у зв'язку з недоведеністю необхідності арешту зазначеного майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись статтями 98, 131, 132, 167, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030550001734 від 06 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 190 КК України - відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 24.12.2024 о 16: 50 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1