Справа №581/572/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Кузьмінський О. В.
Номер провадження 33/816/1008/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
16 грудня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шульги О.С., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шульги О.С. на постанову судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 17 вересня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України,
притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 17 вересня 2024 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що 16 червня 2024 року близько 19 год. 44 хв. в с. Підставки по вул. Сіверський, 35, керував автомобілем «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (поведінка, що не відповідає дійсності, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена жвавість рухів). Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Шульга О.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 17 вересня 2024 року та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що надмірна збудженість та жвавість, яка прийнята судом з огляду на відеозапис - являється досить оціночним поняттям, характеризує виключно темперамент особи та не може сама по собі бути підставою для висловлення вимоги поліцейським про проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння.
Так, на відеозаписі чітко вбачається відсутність у ОСОБА_1 будь-яких ознак наркотичного сп'яніння, а саме розширені зіниці, підвищена жвавість руху. Останній поводиться цілком адекватно, послідовно виконує ряд вимог працівників поліції, задає питання, відповідно реагує на відповіді, цікавиться причинами зупинки, введе себе ввічливо, та в силу обстановки, тактовно, як це і вимагається п. 1.3 ПДР України.
Відповідно до Біологічного енциклопедичного словника під редакцією ОСОБА_2 - нормальним розміром зіниць в залежності від освітлення являється розмір від 2 до 8 мм.
Таким чином, із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не має розширених зіниць, тим більше таких, що не реагують на світло.
Отже, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не відповідають дійсності та суперечать даним, які зафіксовані під час безперервного відеозапису, що додається до зазначеного процесуального документу.
Враховуючи відсутність жодної з передбачених ознак наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 не може являтися водієм, який підлягає огляду на стан сп'яніння, тобто вимога працівників поліції пройти медичний огляд була безпідставною та носила формальний характер.
На думку сторони захисту, працівники поліції фактично спонукали ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шульгу О.С., який подану апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 16 червня 2024 року серії ААД № 655605;
- відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, якими зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Із відеозапису записаного на нагрудні камери працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, вбачається, як 16 червня 2024 року близько 19 год. 44 хв. по вул. Сіверська, 35 в с. Підставки, Роменського району, Сумської області, працівниками поліції було зупинено автомобіль «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Працівники поліції повідомила водія про причини зупинки, а саме відсутність на автомобілі дзеркалу заднього виду.
Під час спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 , в останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість рухів).
Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я.
Проте, ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а саме проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я.
Враховуючи викладене, працівниками поліції було вірно розцінена поведінка ОСОБА_1 , як не бажання проходити відповідно до встановленого порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим останнього було повідомлено про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП та складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, апеляційний суд визнає долучені відеозаписи достатніми для того, щоб разом із іншими письмовими доказами, зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано взяті судом до уваги.
Тобто, долучений відеозапис містить інформацію щодо факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що останній відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння є правильними.
Так, на долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано, що в ході спілкування з працівниками поліції, у останніх виникла підозра про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння за наявності відповідних ознак наркотичного сп'яніння, про що його безпосередньо було повідомлено та неодноразово пропонувалося пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, а саме в закладі охорони здоров'я. Однак ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідного огляду.
Посилання апелянта на відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння та не встановлення їх працівником поліції, як на істотні порушення, є безпідставними.
Згідно п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Тобто в цьому випадку працівникам поліції достатньо наявності підстав вважати особу такою, що можливо перебуває у стані сп'яніння, що в свою чергу обумовлює законність вимоги поліцейських пройти відповідний огляд в медичному закладі.
Відповідно до п.4 Розділу І вищенаведеної Інструкції вбачається, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: - порушення координації рухів; - порушення мови; - виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці; - звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; - сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; - почервоніння обличчя або неприродна блідність.
Поліцейським СРПП ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області Скрипченко Ю.І. в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає дійсності, зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість рухів.
Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Тобто, виявлення працівником поліції у водія ознак наркотичного чи алкогольного сп'яніння є його дискреційними повноваженнями.
Будь-яких відомостей, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції, в тому числі щодо причин зупинення транспортного засобу або невірно встановлених ознак наркотичного сп'яніння, оскарження їх дій або бездіяльності згідно чинного законодавства України, а саме до керівництва патрульної поліції з метою ініціювання службової перевірки, або в порядку КАС України, а також до відповідних правоохоронних органів, матеріали справи не містять, а отже суб'єктивні твердження апелянта з цього приводу є необґрунтованими.
Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння, від якого останній відмовився.
З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає істотних порушень вимог Інструкції з боку інспектора поліції щодо виявлення ознак наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 , а також порушення порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Суд апеляційної інстанції також враховує те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія внаслідок складання ним іспиту на знання вимог ПДР України, а тому повинен знати наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП вбачається, що огляд осіб на стан наркотичного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я, що узгоджується із вимогами п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де зазначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи послідовність дій працівників поліції, вбачається, що ними був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та останній відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, про що складений відповідний протокол, що повністю відповідає вимогам вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України.
За таких обставин, твердження апелянта про незаконні дії працівників поліції також є необґрунтованими та суб'єктивними.
Крім того, суд зазначає, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Посилання апелянта на біологічний енциклопедичний словар щодо визначення нормального розміру зіниць в залежності від освітлення, апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки захисник не має медичної освіти та не пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою, що вимагається від лікарів, а тому останній не має відповідної кваліфікації для визначення чи мав ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння.
Отже, доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було.
Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої повно, всебічно, об'єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шульги О.С., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Постанову судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 17 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шульги О.С. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.