24 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 522/6981/16-к
провадження № 51-9333ск18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року відносно ОСОБА_4 .
Обставини справи
1. Вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2022 року, залишеним без змін апеляційним судом
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Крижанівка Лиманського району Одеської області,
визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК) у зв'язку з недоведеністю в його діянні складу інкримінованого кримінального правопорушення.
2. ОСОБА_4 обвинувачувався у тому, що упродовж жовтня 2012 року - березня 2013 року 1-особа, ОСОБА_4 , 3-особа та інші особи, у тому числі невстановлені слідством, вступивши в попередню змову, діючи умисно та з корисливих спонукань, переслідуючи мету надання необмеженому колу осіб протиправних послуг, пов'язаних з незаконною конвертацією безготівкових коштів, у тому числі здобутих злочинним шляхом, у готівку та приховуванням інших злочинів у економічній сфері, організували створення і придбання ряду фіктивних підприємств, залучаючи для цього малозабезпечених громадян, а також осіб зі свого оточення, які, перебуваючи в матеріальній або іншій залежності від організаторів злочинів, за грошову винагороду давали свою згоду на реєстрацію (придбання) фіктивних підприємств, не маючи, при цьому, наміру здійснювати їх фінансово-господарську діяльність.
Доводи касаційної скарги
3. У касаційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржене рішення та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
4. Прокурор зазначає, що під час прийняття рішення суд без належного з'ясування дійсних обставин події та наявних в матеріалах кримінального провадження доказів надав перевагу одним доказам без належного спростування інших. Так, суд зазначив що ОСОБА_4 не знав про злочинні наміри фігурантів, не мав і не міг здогадатись, для чого саме буде використаний статус керівника юридичних осіб в особі підшукуванні ним громадян для цієї ролі у пустих аркушах офісного формату, проте докази в кримінальному проваджені доводять, що ОСОБА_4 , як співучасник володів відповідною інформацією.
5. Також він вважає, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у клопотанні сторони обвинувачення про повторне дослідження доказів, не дослідив належним чином та не спростував доводів, наведених в апеляційній скарзі прокурора, чим порушив вимоги статті 419 КПК.
Оцінка Суду
6. Відповідно до статті 438 КПК суд касаційної інстанції вправі скасувати або змінити оскаржені судові рішення лише у випадку допущених судами істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність або невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Суд не має права скасовувати або змінювати судові рішення, постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
7. Істотними відповідно до частини 1 статті 412 КПК визнаються лише такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
8. Прокурор навів доводи, які зводяться до незгоди з оцінкою судами попередніх інстанцій доказів, що саме по собі не може свідчити про порушення ними кримінального або кримінального процесуального закону і не дає підстав для скасування оскаржених рішень.
9. Як убачається з доданих копій судових рішень, суд першої інстанції, дослідив усі обставини справи, які належать до предмету доказування, й відповідно до статті 94 КПК дав оцінку зібраним доказам. Суд не вбачає в судових рішеннях підстав ставити під сумнів оцінку судами попередніх інстанцій достовірності доказів. Апеляційний суд надав вичерпні відповіді на усі доводи апеляційних скарг прокурора, які, по суті, аналогічні доводам касаційної скарги. Касаційна скарга не містить доводів, які б ставили під сумнів висновки судів попередніх інстанцій щодо обставин справи.
10. Стосовно доводів прокурора щодо обізнаності ОСОБА_4 про дії інших осіб, то колегія суддів зазначає наступне.
11. Апеляційний суд під судового розгляду встановив, що досліджені судом докази, не доводять того, що ОСОБА_4 був обізнаний про злочинний намір інших осіб заволодіти чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб.
12. Крім того, суд апеляційної інстанції відзначив, що при окресленні об'єктивних і суб'єктивних ознак співучасті має місце вказівка на спільність. Об'єктивними ознаками співучасті є спільність дій учасників, тоді як суб'єктивна її ознака - спільність їх умислу. Однією з головних ознак співучасті є поінформованість усіх учасників. Тобто співучасник повинен бути поінформований про злочинні наміри, злочинні дії виконавця. Вольовий момент умислу при співучасті виявляється насамперед у бажанні настання наслідків, коли всі співучасники бажають настання наслідків від дій, які виконує виконавець. Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що пособник не обов'язково повинен знати про роль кожного із співучасників у вчиненні злочину, не спростовує тієї обставини, що пособник повинен реально знати і бажати настання наслідків злочину, вчиненню якого він сприяє. У зв'язку з цим стороною обвинувачення під час судового розгляду не було доведено поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами наявність в діянні ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК.
13. Також, Суд відхиляє довід сторони обвинувачення про те, що відмова апеляційного суду повторно дослідити докази дає підстави для скасування його рішення. Суд нагадує, що згідно з ч. 3 ст. 404 КПК за клопотанням сторони повторне дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, є обов'язковим лише за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повно або з порушеннями. У касаційній скарзі не зазначається, які саме обставини, що мають істотне значення для кримінального провадження, залишилися не дослідженими і які дії чи рішення суду першої інстанції завадили стороні обвинувачення їх дослідити.
14. Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. ст. 370, 419 КПК, є законною, обґрунтованою і вмотивованою.
15. З огляду на викладене, Суд вважає, що касаційна скарга прокурора та додані до неї матеріали не дають підстав для їх задоволення.
На підставі викладеного та керуючись пунктом 2 частини другої статті 428 КПК, Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року відносно ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3