24 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 990SCCV/134/24
провадження № 61-296вп24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про визначення підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
23 грудня 2024 року до Верховного Суду засобами поштового зв?язку надійшло клопотання ОСОБА_1 про визначення підсудності справи за вказаним позовом.
Вирішуючи питання про визначення підсудності справи Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Аналіз наведеної норми процесуального права дає підстави для висновку, що підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем визначається ухвалою Верховного Суду виключно у тому разі, якщо обидві сторони проживають за межами України.
Для цілей статті 29 ЦПК України під проживанням за межами України потрібно розуміти постійне проживання. Тимчасове проживання учасника справи за межами України не може вважатися підставою для визначення підсудності в порядку статті 29 ЦПК України.
Згідно зі статтею 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Встановлено, що ОСОБА_3 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 та копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 . З копії сторінки 13 паспорта громадянина України убачається, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
У поданому клопотанні ОСОБА_1 зазначає, що вона фактично проживає за межами України, а саме: АДРЕСА_2 .
Однак достовірних доказів на підтвердження того, що вона проживає за межами України, заявник не надає.
Доказів проживання за межами України відповідача ОСОБА_2 суду також не надано.
Отже, заявник не надала належних доказів (тимчасова реєстрація, набуття соціального статусу, перебування на консульському обліку у закордонній дипломатичній установі України тощо), які б свідчили про те, що обидві сторони проживають за межами України.
У зв'язку з тим, що подане клопотання не містить доказів на підтвердження того, що обидві сторони проживають за межами України, відсутні підстави для визначення підсудності за правилами статті 29 ЦПК України.
Керуючись статтею 29 ЦПК України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визначення підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.
Заяву разом з доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко