Справа № 127/28551/19
Провадження №11-кп/801/1397/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
24 грудня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем судового засідання ОСОБА_5
за участю:
захисника - адвоката ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2024, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, -
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2024 продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 19.01.2025 включно.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд послався на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може ухилятись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також суд врахував, що обвинувачений ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів, до затримання не працював, , не має стійких соціальних зв'язків, не має, неодноразово судимий.
Суд не вбачає підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що є недостатніми для запобіганню ризикам та виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків, і вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_7 ставиться питання про обрання йому більш м'якого запобіжного заходу. Вважає продовжений запобіжний захід занадто суворим.
Прокурор ОСОБА_8 надав суду клопотання про розгляд апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2024 у його відсутність у зв'язку із зайнятість у іншому судовому засіданні, Просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_7 та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.
Захисник -адвокат ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового засідання; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга- задоволенню - не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.
Колегія суддів вважає, що продовження строку тримання під вартою виконано у відповідності до вимог ст.ст.184,199 КПК України та містить суть обвинувачення, обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України:
- наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін;
- існують ризики, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватись від суду, чинити незаконний вплив на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому зміна запобіжного заходу на більш м'який не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, на які посилається сторона захисту, не є тими безумовними підставами, які слугують підставами для зміни запобіжного заходу, не спростовують ризиків, наведених прокурором у клопотанні, які вважав доведеними суд.
З висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, оскільки сукупність встановлених судом та перевірених під час апеляційного розгляду обставин вказує на доцільність продовження раніше застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не зможе запобігти існуючим ризикам.
За таких обставин, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 та запобігти ризикам, доведеним прокурором.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд апеляційної інстанції вважає, що, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім того, судом першої інстанції не завершено судовий розгляд кримінального провадження, а тому строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 вірно продовжено за наявності ризиків, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2024, якою клопотання прокурора ОСОБА_8 задоволено та продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 19.01.2025 включно, - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4