Справа № 577/3483/24
Провадження № 2/577/991/24
02 вересня 2024 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,
за участі секретаря судового засідання Рябовол А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 35 265 грн. 81 коп,-
ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2835509 від 26 серпня 2020 року в розмірі 35 265 грн. 81 коп. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 26 серпня 2020 року між ТОВ «Авенетус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 2835509. Вказаний договір був підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).
Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу були надані грошові кошти у позику на визначений договором строк. За умовами договору позики, відповідач брав на себе зобов'язання повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування коштами.
Однак свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 2835509 від 26 серпня 2020 року ОСОБА_1 не виконував, у зв'язку з чим за ним станом на 26 березня 2021 року утворилася заборгованість за вказаним договором на загальну суму 35 265 грн. 81 коп, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 15 000 грн 00 коп та заборгованість по процентам в розмірі 27 000 грн 00 коп.
26 березня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу № 26032021, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» передало ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників, в тому числі й право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 2835509, який був укладений 26 серпня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 на загальну суму 35 265 грн 81 коп, з яких 15 000 грн 00 коп - заборгованість за основною сумою боргу, 27 000 грн 00 коп - заборгованість по процентам за користування кредитними коштами.
У добровільному порядку заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2835509 від 26 серпня 2020 року ОСОБА_1 погашена не була, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося з позовом до суду.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 липня 2024 року було відкрите провадження у справі та справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 02 вересня 2024 року на 08 год. 30 хв (а.с 33).
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів у своїй позовній заяві зазначило про розгляд справи без участі його представника, а також зазначило, що не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення у справі (а.с. 4).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку (а.с.35), про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, відзив на позовну заяву ОСОБА_1 наданий не був.
Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Суд, дослідивши надані докази, приходить висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Таким чином будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 202-0 року у справі № 561/77/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В судовому засіданні встановлено, що 26 серпня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 2835509 (а.с. 5-8).
Як вбачається із договору про надання споживчого кредиту № 2835509 від 26 серпня 2020 року, вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, та підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором С378669 (а.с. 8).
Пунктом 1.2. вищевказаного договору визначено, що на умовах, встановлених договором, ТОВ «Авентус Україна» надає ОСОБА_1 кредит у гривні, а ОСОБА_1 зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
За умовами вказаного договору ОСОБА_1 був наданий кредит на суму 15 000 грн 00 коп на споживчі (особисті) потреби (п. 1.3., 1.6 договору). Кредит був наданий на строк на 30 днів. Визначено, що кредитний договір може бути продовжений у порядку та на умовах, визначених у розділі. 4 цього договору (п.1.4. договору).
Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.5. договору). Знижена процентна ставка становить 1,43 % в день від суми кредиту застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного п. 1.4. договору (без пролонгації), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку (п. 1.5.1. договору).
Стандартна процентна ставка 1,90 % в день від суми кредиту застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного у п. 1.4 договору, якщо споживач не виконав умови, зазначені і п.п. 1.5.1. договору для застосування зниженої процентної ставки та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1.- 4.6 цього договору та у період строку прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення (п.1.5.2. договору).
Згідно зі ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 2835509 від 26 серпня 2020 року ТОВ «Авентус Україна» виконало.
Пунктом 1.4 зазначеного договору визначено, що дата повернення кредиту вказується у графіку платежів, що є додатком № 1 до вказаного договору (а.с. 5, 8 зв).
Проте свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 2835509 від 26 серпня 2020 року ОСОБА_1 не виконував належним чином.
Станом на 30 квітня 2024 року за ОСОБА_1 утворилася заборгованість за вказаним договором на загальну суму 35 265 грн 81 коп, яка включає в себе: 15 000 грн 00 коп - заборгованість за тілом кредиту, 20 265 грн 81 коп - заборгованість по процентам за користування кредитними коштами (а.с. 14-15).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.
Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
На підтвердження позовних вимог та підтвердження факту переходу до позивача права вимоги за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 2835509 від 26 серпня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надало договір факторингу № 26032021 від 26 березня 2021 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Авентус Україна» (а.с. 11-12).
Проте вказаний договір наданий позивачем без розділу, який визначає предмет договору факторингу та ціну продажу заборгованості, та без сторінок 2, 4, 6, 7, 8 договору.
Пунктом 1.6. договору факторингу № 26032021 від 26 березня 2021 року передбачено, що права вимоги вважають прийнятими Фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним Акту прийому-передачі Реєстру боржників.
Згідно п. 4.1. вищевказаного договору Клієнт зобов'язується надати документацію по боржниках, зазначених у Реєстрі боржників, протягом 30 календарних днів з моменту підписання Акту прийому-передачі Реєстру боржників, але у будь-якому разі не раніше дня сплати Фактором ціни продажу заборгованості.
До договору факторингу позивачем долучені: Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 26032021 від 26 березня 2021 року, у якому не зазначена загальна сума заборгованості (а.с. 13 зв), Витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 26032021 від 26 березня 2021 року, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» передало ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 2835509 від 26 серпня 2020 року на суму 35 265 грн 81 коп, яка включає в себе: 15 000 грн 00 коп - заборгованість за основною сумою боргу, та 20 265 грн 81 коп - заборгованість по процентам за користування кредитними коштами (а.с. 14), розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2835509 від 26 серпня 2020 року за період з 26 березня 2021 року до 30 квітня 2024 року (а.с. 15).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012, від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17).
З огляду на викладене, враховуючи той факт, що позивачем не надані документи про оплату за відступлення права вимоги за договором факторингу № 26032021 від 26 березня 2021 року, суд дійшов висновку, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження переходу права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 від первісного кредитора ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що є його процесуальним обов'язком.
Таким чином відсутні підстави вважати, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором факторингу № 26032021 від 26 березня 2021 року набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 2835509 від 26 серпня 2020 року на загальну суму 35 265 грн 81 коп, з яких 15 000 грн 00 коп - заборгованість за основною сумою боргу, та 20 265 грн 81 коп - заборгованість по процентам за користування кредитними коштами.
За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, -
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2835509 від 26 серпня 2020 року на загальну суму 35 265 грн 81 коп, - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо повне заочне рішення суду не було вручене відповідачу у день його проголошення, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, р/р IBAN № НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Ярмак О. М.