Справа № 592/20924/24
Провадження № 3/592/3584/24
24 грудня 2024 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Зорік Микола Володимирович, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст.126 , ч.1 ст.130 КУпАП,
10.12.2024 о 11:08 в м. Суми, вул. Баранівська (Червонопрапорна), 66 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21043 НОМЕР_1 будучи позбавлений права керування таким транспортним засобом; правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1-а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Крім того, 10.12.2024 о 11:08 в м. Суми, вул. Баранівська (Червонопрапорна), 66 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21043 НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справ повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з вимогами ч.1 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ст. ст. 126, 130 КУпАП не є обов'язковою. Враховуючи наведені обставини а також те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, заяву про відкладення розгляду справи не надав, відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП, розгляду справи в межах строків. Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень підтверджується такими доказами: - протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №№193061, 193036, в яких належно викладено встановлені судом обставини правопорушень; -актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 10.12.2024; - довідками про надання інформації щодо вчинення адміністративного правопорушення повторно;
-довідкою про наявність в інформаційно - комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» відомостей про відсутність посвідчення водія у ОСОБА_1 ;
- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських та встановленого на службовому автомобілі відеореєстраторі, здійсненим згідно зі ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», доданих до матеріалів справи.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. Відсутні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.1.а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
У зв'язку з цим, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною винуОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих правопорушень, а його дії підпадають під ознаки адміністративних правопорушень, передбачених: ч.1 ст.130 КУпАП та ч.5 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП у випадку вчинення кількох адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки стосовноОСОБА_1 до суду надійшло дві окремі справи про адміністративні правопорушення, одна з яких за ч.5 ст.126 КУпАП (справа №592/20924/24, провадження №3/592/3584/24), а інша за ч.1 ст.130 КУпАП (справа №592/20926/24, провадження №3/592/3585/24), які розглядаються одночасно одним складом суду, стягнення накладається із дотриманням вимог ч.2 ст.36 КУпАП.
Більш серйозним правопорушенням з числа вчинених є адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки за його скоєння передбачено накладення штрафу на водіїв в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, а тому стягнення згідно з вимогами ч.2 ст.36 КУпАП накладається в межах санкції вказаної норми.
Відповідно до долученої матеріалів справи довідки, у ОСОБА_1 за обліковими даними Національної автоматизованої системи МВС України посвідчення водія відсутнє.
Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу винного, характеру вчиненого правопорушення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки згідно відомостей в інформаційно -комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції», посвідчення водіяОСОБА_1 не отримував, а тому не може бути позбавлений права керування транспортними засобами.
При цьому у відповідності до вимог ст.28 КУпАП додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу застосуванню щодо ОСОБА_1 не підлягає, зважаючи на те, що транспортний засіб ВАЗ 21043 НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню з правопорушника на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, 126 ч.5, 130 ч.2, 283, 284, 285 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 грн 60 коп. У відповідності до ст.307, ч.2 ст.308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Ковпаківський районний суд м. Суми.
Суддя М.В. Зорік