25.12.2024
Справа № 642/7512/24
Провадження №3/642/2157/24
25 грудня 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Грінчук О.П., розглянувши об'єднані матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
До Ленінського районного суду м.Харкова надійшли вказані адміністративні протоколи, які постановами суду від 20.12.2024 об'єднані в одне провадження.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №174009 від 15.11.2024, 14.11.2024 об 11 год. 53 хв. за адресою м.Харків, вул. Іллінська, 57, гр. ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , без бризковиків, передбачених конструкцією т.з., чим порушив п. 31.4.7.е ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №174018 від 15.11.2024, 14.11.2024 об 11 год. 53 хв. за адресою м.Харків, вул. Іллінська, 57, гр. ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування т.з. відповідної категорії, чим порушено п.2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №174043 від 15.11.2024, 14.11.2024 об 11 год. 53 хв. за адресою м.Харків, вул. Іллінська, 57, гр. ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, неприродня блідість шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
14.11.2024 ОСОБА_1 під підпис повідомлено про необхідність з'явитись 15.11.2024 із законним представником до УПП в Харківській обл. ДПП для складання протоколів про адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 126 ,ч.1 ст. 130 КУпАП. Однак, ОСОБА_1 в призначений час не з'явився, тому протоколи складені у його відсутність.
В судове засідання ОСОБА_1 також повторно не з'явився, про дату та час розгляду повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі, заяв та клопотань до суду не подавав.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Шевченко проти України» (AleksandrShevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Отже сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З матеріалів справи вбачається, що неповнолітній ОСОБА_1 не був позбавлений права отримувати інформацію про рух справи, тощо.
Також, слід врахувати, що можливість неповнолітнього ОСОБА_1 дізнатись про стан судового провадження справи залежить від його волевиявлення, тобто має суб'єктивний характер.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що неповнолітній ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, не повідомив про причини своєї неявки в судове засідання, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, у зв'язку з чим суддя, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративні правопорушення за ст.ст. 121, 126, 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі письмовими доказами, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 221 КУпАП, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, а також про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
Щодо адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 121 КУпАП, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Пунктом 31.4.7.е ПДР України передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, брудозахисні фартухи та бризковики.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів: рапортом інспектора вз.2 р.3 бат. 4 УПП в Харківській обл.. ДПП Прусько Є. від 14.11.2024; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №174009 від 15.11.2024, відеозаписом в матеріалах справи.
Зазначені докази є чіткими та узгоджуються між собою.
За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, приходжу до висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Щодо адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 126 КУпАП, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2.1 а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 2 ст. 126 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 126 КУпАП, підтверджується: рапортом інспектора; даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №174018 від 15.11.2024, довідкою про те, що ОСОБА_1 , 2007 р.н., посвідчення водія не видавалось; відеозаписом в матеріалах справи.
Зазначені докази є чіткими та узгоджуються між собою.
За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, приходжу до висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Щодо адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Положеннями ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Судом переглянуто відеозапис в матеріалах справи, з якого встановлено наступне. З відео вбачається рух т.з. ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , який припаркувався біля гаражів та з нього вийшло двоє хлопців, одним з яких був ОСОБА_1 , який вийшов з водійської сторони. В цей момент до хлопців підійшли працівники патрульної поліції. В ході спілкування працівниками поліції було встановлено, що водій ОСОБА_1 є неповнолітнім, йому виповнилось 17 років. Також було встановлено, що водій ОСОБА_1 порушив п. 31.4.7.е ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 121 КУпАП, та п.2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 126 КУпАП. Інспектором виписано ОСОБА_1 запрошення до УПП 15.11.2024 на 08 год. 30 хв. із законним представником для складання протоколів про адміністративні правопорушення. Крім того, в ході спілкування, працівником поліції висловлено ОСОБА_1 підозру про його перебування в стані наркотичного сп'яніння із переліченням ознак такого сп'яніння, та одразу після чого надано ОСОБА_1 письмове запрошення на 15.11.2024 о 08 год. 30 хв. до УПП для розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. При цьому, як вбачається з відео, працівником поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в передбаченому законом порядку, та ОСОБА_1 не направлявся до закладу охорони здоров'я для проходження такого огляду, та, відповідно, не погоджувався та не відмовлявся від проходження такого огляду. З наступного відео вбачається, як 15.11.2024 о 08 год. 39 хв. працівник поліції повідомляє, що ОСОБА_1 не з'явився до УПП згідно вищезазначених запрошень.
Інші відео в матеріалах справи відсутні.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли водій відмовився від проходження такого огляду.
Таким чином, наданий суду відеозапис не містить пропозиції працівником поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та не містить відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду.
Письмових показів свідків, які б підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на пропозицію поліцейського, матеріали справи також не містять.
До матеріалу долучено письмове направлення ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп'яніння, однак, в ньому теж відсутнє зазначення, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду.
Таким чином, судом встановлено, що працівниками поліції взагалі не пропонувалось ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та, відповідно, останній не відмовлявся від проходження такого огляду, що є порушенням порядку проведення огляду, передбаченого ст. 266 КУпАП.
Крім того, суд звертає увагу, що після висловлення працівником поліції ОСОБА_1 підозри про його перебування в стані наркотичного сп'яніння, поліцейським одразу було виписано запрошення ОСОБА_1 з'явитись на наступний день із законним представником до УПП для розгляду вказаного матеріалу та наявності підстав складання адміністративного протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП. При цьому, вказане суперечить процедурі проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, передбаченого ст. 266 КУПАП, а саме що огляд повинен бути проведений протягом двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення (а не наступного дня), а також з обов'язковою присутністю поліцейського.
Відтак, працівником поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП.
Згідно ч.2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження по даному адміністративному правопорушенню підлягає закриттю.
В той час, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 126 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами.
При накладанні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника.
Згідно ч.1 ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.2 ст. 13 КУпАП, згідно якої така особа підлягає відповідальності на загальних підставах.
Частиною 2 ст. 13 КУпАП передбачено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
На момент вчинення правопорушень ОСОБА_1 був неповнолітнім (17 років), у зв'язку з чим, судом враховано положення ст. 13 КУпАП, відповідно до частини 2 якої у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 121-127 Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи порушника, ступеню вини, а також характеру вчинених правопорушень, суд вважає, що на неповнолітнього ОСОБА_1 слід накласти наступні стягнення: за ч.1 ст. 121 КУпАП - у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.; за ч.2 ст. 126 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, то, відповідно до ст.36 КУпАП, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції, встановленої ч.2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 605.60 грн. в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 4-1, 13, 24-1, 36, 121, 126, 130, 266, 283, 284, 285 КУпАП України, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 126 КУпАП, та накласти адміністративні стягнення:
-за ч.1 ст. 121 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.;
-за ч.2 ст. 126 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
На підставі ст. 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
Провадження про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу: 6800 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя