Справа № 638/16908/24
Провадження № 2/638/5980/24
24 грудня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Цвіри Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Пухно М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається,-
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається.
Позовна заява мотивована тим, що батьки позивача- ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, зареєстрованому 23 червня 2006 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області.
В шлюбі народилась донька- ОСОБА_1 .
27 грудня 2011 року рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області шлюб між ними розірвано.
12 грудня 2011 року рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки, ОСОБА_1 , у розмірі частки від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 19 жовтня 2011 і до її повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу виповнилося 18 років, з цього часу аліменти з батька на користь позивача з батька більше не можуть стягуватися.
Але з 01.09.2022 позивач є студенткою ІІІ-го курсу денної форми здобуття освіти за регіональним замовленням Комунального закладу «Лозівський фаховий коледж мистецтв» Харківської обласної ради. Термін навчання з 01.09.2022 по 30.06.2026.
Зазначає, що наразі проживає з матір'ю, змоги одночасно навчатися та працювати не має, тому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилась. В матеріалах справи міститься заява, в якій розгляд справи просить проводити без її участі, позовні вимоги підтримує. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч.4 ст. 223, ст.ст.280-281 ЦПК України.
Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, зареєстрованому 23 червня 2006 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області. Від шлюбу народилась донька- ОСОБА_1 .
27 грудня 2011 року рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано.
12 грудня 2011 року рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки, ОСОБА_1 , у розмірі частки від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 19 жовтня 2011 і до її повноліття.
З Довідки № 2/1/146 від 31 липня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , навчається в Комунальному закладі «Лозівський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради на ІІІ курсі спеціальності 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» денної форми здобуття освіти за регіональним замовленням. Термін навчання з 01.09.2022 по 30.06.2026.
Правовідносини між сторонами в даній справі виникли з обов'язку батька утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання, та його виконання.
Так, згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Відтак, за змістом ст. 199 СК України обов'язок утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання, покладено на обох батьків.
Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд наголошує на тому, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання.
Такий обов'язок виникає за обов'язкової сукупності юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Указане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах: від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 (провадження № 61-12495св18), від 22 листопада 2018 року у справі № 592/2798/16-ц (провадження № 61-19463св18), від 05 червня 2019 року у справі № 754/866/18 (провадження № 61-7125св18).
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 5-6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження відсутності у нього можливості надання в повному обсязі утримання повнолітній дочці, яка продовжує навчання.
Суд, вирішуючи вимоги про стягнення з відповідача аліментів на користь позивача, враховує вимоги частини 1 статті 182 СК України, та приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 10.09.2024 і на весь час навчання, але не більше, ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць. Таким чином, необхідно допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява про стягнення аліментів подана до суду 10 вересня 2024 року, а тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача аліменти, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 10 вересня 2024 року.
Враховуючи наведене, з огляду на доведеність обставин, що підтверджують заявлені позивачем позовні вимоги, у суду відсутні правові підстав для відмови в задоволенні даного позову.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
З огляду на те, що позов задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий у розмірі 1211, 20 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 182,183, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 81, 141, 258-259, 263 - 268, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 10.09.2024 і на весь час навчання, але не більше, ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).
Інформація щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Д.М. Цвіра