Справа № 638/23948/24
Провадження № 1-кп/638/2217/24
25 грудня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора у сфері оборони про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020003123 від 08.05.2024 за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Охтирка Сумської області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , на час вчинення злочину обіймаючи посаду командира автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення з механізованого батальйону, у військовому званні: «старший солдат», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
До суду надійшло клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, вчиненого за наступних обставин.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду командира автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення з механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до приписів ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент вчинення злочину, старший солдат ОСОБА_4 вважався військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Вимоги ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують старшого солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-ХІУ, старший солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно з вимогами ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Верховною Радою України, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.
Старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551 -XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Так, старший солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацію, перебуваючи на посаді командира автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою незаконно, тимчасово ухилитися від неї, маючи об'єктивні можливості проходити військову службу, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 09.02.2024 самовільно залишив місце служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділу в районі АДРЕСА_2 та до 05.11.2024 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності на службі старший солдат ОСОБА_4 обов'язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення місця служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд до 05.11.2024.
05.11.2024 старший солдат ОСОБА_4 добровільно з'явився та повідомив до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві про вчинене ним кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор та підозрюваний клопотання підтримали, просили звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дійшов висновку, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно з ч.2 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як вбачається з ч.2 ст.286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст. 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Статтею 288 КПК України визначено що, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом встановлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407,408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 07.12.2024 № 4537 старшого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до письмової згоди командира військової частини НОМЕР_2 від 07.12.2024 ОСОБА_4 за № НОМЕР_3 , командування військової частини НОМЕР_2 дає згоду на призначення солдата на посаду солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_2 .
Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності за ст. 407, 408 КК України не притягався, виявив бажання повернутися на військову службу до військової частини НОМЕР_2 , наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_2 на проходження ОСОБА_4 військової служби, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Крім цього, судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_4 не застосовувався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, речові докази, арешт майна відсутні.
Керуючись ст. 401 ч.5 ст. 407 КК України, ст. 284-286, 288 ч.3 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора у сфері оборони про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020003123 від 08.05.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020003123 від 08.05.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України - для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою суду законної сили невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1