Справа № 953/16679/20
Провадження № 4-с/638/97/24
19 грудня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - Аркатової К.В.,
за участі секретаря судового засідання - Шевченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузнєцової Тетяни Миколаївни в межах виконавчих проваджень № 76651376, № 76651346,
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (скаржники, боржники) звернулися до суду зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузнєцової Тетяни Миколаївни в межах виконавчих проваджень № 76651376, № 76651346, в якій просили суд визнати дії державного виконавця в межах зазначених виконавчих проваджень неправомірними, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 76651376, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 76651346.
Скаргу обґрунтовано наступним.
06 березня 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова ухвалив рішення по справі № 953/16679/20 за позовом ПрАТ «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. Рішення набрало законної сили 11 березня 2024 року.
28 листопада 2024 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Кузнєцовою Тетяною Миколаївною відкрито виконавчі провадження № 76651376, № 76651346. У постановах про відкриття зазначених виконавчих проваджень зазначено відмінну резолютивну частину, а саме:
- стягнути з ОСОБА_2 заборгованість 9849 грн. 84 коп.,
- стягнути з ОСОБА_1 заборгованість 152118 грн. 89 коп.
Скаржники зазначають, що права встановлювати розмір заборгованості виконавцем ст. 18 або ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» не містить.
Таке право має лише суд у межах ухвалення додаткового рішення, якщо не було встановлено розмір заборгованості при розгляді, та ухвалені рішення у спразі (п. 2 ч. 1 ст. 270 ЦПК України).
23 січня 2024 року ПрАТ «Харківенергозбут» відмовлено в ухваленні додаткового рішення. Вказана ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова набрала законної сили 08 лютого 2024 року. За текстом вказаної ухвали суд першої інстанції зазначив наступне:
«Суд при ухваленні рішення акцентував увагу, що не має технічної можливості здійснити розрахунки заборгованості за вказані у позовній заяві періоди, тому задовольнив позов частково. Станом на теперішній час у суду також відсутні технічні можливості та процесуальна правомочність здійснити розрахунки сум заборгованості відповідачів перед позивачем.
Крім того, позивач не звертався до суду до закінчення розгляду справи по суті з відповідним клопотанням про витребування необхідних розрахунків, з мотивів наявності можливості в подальшому виконати рішення суду шляхом звернення стягнення на вказані кошти.
Отже, оскільки зазначене питання про зазначення конкретної суми заборгованості відповідачів перед позивачем було предметом розгляду, що відображено у мотивувальній частині рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2023 року, підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні».
Надалі, 24 квітня 2024 року ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова відмовлено в задоволенні заяви про роз'яснення рішення від 06 березня 2024 року. Вказана ухвала набрала законної сили 10 травня 2024 року.
Отже, скаржники вказують, що постанови про відкриття виконавчих проваджень № 76651376, № 76651346 не відповідають резолютивній частині рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2023 року по справі № 953/16679/20 та приписам ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою суду від 05 грудня 2024 року скаргу прийнято до провадження суду та призначено до судового розгляду. Вказаною ухвалою витребувано у Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчих проваджень № 76651376 від 28 листопада 2024 року, відкритого на підставі виконавчого листа № 953/16679/20, виданого 31 травня 2024 року; та № 76651346 від 28 листопада 2024 року, відкритого на підставі виконавчого листа № 953/16679/20, виданого 31 травня 2024 року.
Матеріали витребуваних виконавчих проваджень від державного виконавця надійшли до суду 18 грудня 2024 року.
Заявник (скаржник) ОСОБА_2 через канцелярію суду подав заяву про розгляд скарги без його участі та участі Юмашевої О.М. (за довіреністю), за наявними матеріалами справи.
Представник стягувача ПрАТ «Харківенергозбут» Крукова Н.Ю. подала через канцелярію суду заяву про розгляд скарги без її участі (представника стягувача).
Державний виконавець Кузнєцова Т.М. разом з матеріалами витребуваних виконавчих проваджень надала суду заяву про розгляд скарги без участі виконавця.
Технічна фіксація судового розгляду не здійснювалась на підставі положень статті 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали скарги, судової справи та матеріали виконавчих проваджень, врахувавши позиції сторін, дійшов наступних висновків.
Так, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2023 року, яке набрало законної сили 11 березня 2024 року, по справі № 953/16679/20 позов Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», ЄДРПОУ: 42206328, місце знаходження: м. Харків, вул. Плеханівська, 126 заборгованість, що утворилась за адресом м. Харків, вул. Толстого, 7 за період з 01.01.2019 року по 30.06.2021 року, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», ЄДРПОУ: 42206328, місце знаходження: м. Харків, вул. Плеханівська, 126 заборгованість, що утворилась за адресом м. Харків, вул. Толстого,7 за період з 20.04.2021 року по 30.06.2021 року, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).
Також стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», ЄДРПОУ 42206328, місце знаходження: м. Харків, вул. Плеханівська, 126 судовий збір у розмірі 2102,00 грн., по 1051,00 грн. та судові витрати на отримання інформації з державного реєстру речових прав у розмірі 33,00 грн. по 16,50 грн. з кожного.
Надалі, ухвалою Харківського апеляційного суду від 26 червня 2023 року цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, повернуто до Дзержинського районного суду м. Харкова для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.01.2024 у справі № 953/16679/20 відмовлено в ухваленні додаткового рішення по цивільній справі № 953/16679/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. За текстом вказаної ухвали судом першої інстанції зазначено: «Отже, оскільки зазначене питання про зазначення конкретної суми заборгованості відповідачів перед позивачем було предметом розгляду, що відображено у мотивувальній частині рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2023 року, підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні». В мотивувальній частині рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2023 року зазначено «За період з 01.01.2019 року по 30.06.2021 року за вказаною адресою згідно переданих показань приладу обліку проведено нарахування за електричну енергію у розмірі 163910,73 грн. Відповідачі не сплатили суму боргу, у зв'язку з чим утворилась заборгованість».
22 квітня 2024 року ПрАТ «Харківенергозбут» звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про роз'яснення судового рішення від 06.03.2023 у справі № 953/16679/20, в результаті чого ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2024 року по справі № 953/16679/20 у задоволенні заяви представника позивача про роз'яснення рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 вересня 2023 року по справі № 953/16679/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено. На виконання рішення від 06 березня 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова 31 травня 2024 року видано відповідні виконавчі листи.
Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон України) визначено вимоги до виконавчого документа. Так, частиною 4 ст. 4 Закону України імперативно визначено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.
На підставі ч. 1 ст. 24 Закону України виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 05 листопада 2024 року стягувачем до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надіслані заяви про примусове виконання виконавчих листів Дзержинського районного суду м. Харкова від 31.05.2024 по справі № 953/16679/20. Постановами державного виконавця Відділу Кузнєцової Т.М. про відкриття виконавчого провадження від 28 листопада 2024 року відкриті виконавчі провадження ВП № 76651376, № 76651346 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 953/16679/20, а саме:
- стягнення з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованості, що утворилась за адресою: м. Харків, вул. Толстого, 7 за період з 20.04.2021 року по 30.06.2021 року за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). Товариством на виконання рішення суду надано до відділу ДВС довідку - розрахунок щодо заборгованості, що утворилась за адресою: м. Харків, вул. Толстого, 7 за період з 01.01.2019 року по 30.06.2021 року;
- стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованість, що утворилась за адресою: м. Харків, вул. Толстого,7 за період з 01.01.2019 року по 30.06.2021 року за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). Товариством на виконання рішення суду надано до відділу ДВС довідку - розрахунок щодо заборгованості, що утворилась за адресою: м. Харків, вул. Толстого, 7 за період з 20.04.2021 року по 30.06.2021 року.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Суд акцентує увагу, що вичерпний перелік підстав повернення виконавчого документа стягувачу закріплено ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
Відповідно до частини першої пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Зважаючи на викладене вище, суд не вбачає неправомірності в діях, вчинених державним виконавцем Кузнєцовою Т.М. під час примусового виконання рішення по справі № 953/16679/20, а також порушень державного виконавця в контексті незаконності оспорюваних постанов про відкриття виконавчих проваджень № 76651376 від 28 листопада 2024 року, № 76651346 від 28 листопада 2024 року, та доходять висновку про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 1, 4, 18, 24, 26, Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 18, 431, 447, 263 ЦПК України, ст.ст. 19б 129-1 Конституції України, суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузнєцової Тетяни Миколаївни в межах виконавчих проваджень № 76651376, № 76651346 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Ухвалу складено 19 грудня 2024 року.
Головуючий