Справа №: 398/4844/24
Провадження №: 2-а/398/73/24
Іменем України
"12" грудня 2024 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі:головуючої судді Голосеніної Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Олександрії адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 12.09.2024 року № 229, якою позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
В обґрунтування вимог у позовній заяві зазначено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.09.2024 року № 229 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за неявку за викликом. З даною постановою позивач не погоджується, оскільки повістку про виклик не отримував. Також в тексті постанови від 12.09.2024 року № 229 зазначений громадянин ОСОБА_2 , тому не зрозуміло, хто саме вчинив адміністративне правопорушення. В оскаржуваній постанові не відображено, що позивач був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, тому неможливо встановити, чи було належним чином забезпечено право позивача на захист. Постанова носить поверхневий та загальний характер, у ній відсутній опис обставин, встановлених під час розгляду справи (постанова не містить протоколу: відсутні місце, дата та час вчинення адміністративного правопорушення), резолютивна частина постанови не містить висновку про прийняте рішення, лише вказано розмір штрафу. Оскаржувана постанова не містить жодної інформації про обставини вчиненого правопорушення, зібрані під час розгляду справи докази. У постанові не зазначено обставини, які б вказували на склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. На теперішній час позивач проходить ВЛК, отже не переховується від ІНФОРМАЦІЯ_2 , а за викликом не з'явився тому, що не отримував повістки.
Позивач просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.09.2024 року № 229про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Ухвалою від 28.09.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
До суду надійшов відзив представника відповідача на адміністративний позов, у якому представник просив винести ухвалу про закриття провадження у справі у зв'язку з її незаконністю та необґрунтованістю, а постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.09.2024 року № 229 залишити в силі. Відзив мотивований тим, що Указами Президента України від 24.02.2024 року № 64 та № 69 в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. Позивач перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 та підлягає призову на військову службу під час загальної мобілізації. 23.08.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проходження військово-лікарської комісії та уточнення облікових даних видано розпорядження № 10840, яке направлено до ТОВ «АПК-Артем» для організації оповіщення військовозобов'язаних, зокрема, і позивача. Даним розпорядженням керівника ТОВ «АПК-Артем» зобов'язано забезпечити явку вказаних у розпорядженні осіб до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На виконання розпорядження керівником підприємства видано наказ про оповіщення військовозобов'язаних працівників про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час оповіщення ОСОБА_1 він, будучи повідомлений про обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 у вказаний час, відмовився від підпису про ознайомлення з наказом, що було зафіксовано актом про відмову від підписання наказу. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення позивачу було роз'яснено його права та повідомлено про час розгляду справи, що підтверджується його підписом у протоколі. Жодних застережень позивач не висловив. У протоколі про адміністративне правопорушення перелічені документальні докази, на підставі яких ухвалено рішення про притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказане в описовій частині постанови від 12.09.2024 року № 229 прізвище ОСОБА_3 замість ОСОБА_4 є технічною помилкою, яка не впливає на доведеність вини позивача. Копію постанови позивач отримав. Проходження позивачем ВЛК після притягнення до адміністративної відповідальності не спростовує скоєння ним адміністративного правопорушення.
Позивач та його представник ОСОБА_5 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Письмові клопотання до суду не направляли.
У судове засідання представник відповідача у судове засідання також не з'явився, письмових клопотань суду не надав.
На підставі п.1 ч.3 ст.205 КАС України, враховуючи що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи, причини неявки суду не повідомили, жодних клопотань від представників не надходили, суд ухвалив розглядати за відсутності сторін та їх представників.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.
23 серпня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено розпорядження № 10840, яким зобов'язано керівника ТОВ «АПК-Артем», з метою проходження військово-лікарської комісії та уточнення облікових даних, здійснити оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема і ОСОБА_1 , про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечити їх прибуття до 02.09.2024 року на 09 год 00 хв. Пунктом 3 розпорядження зобов'язано керівника товариства надати інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які ухиляються від виконання військового обов'язку.
На підставі вказаного розпорядження директором ТОВ «АПК-Артем» видано наказ від 26.08.2024 року № 109-к «Про оповіщення працівників щодо виклику до ТЦК та СП», яким інспектору з кадрів ОСОБА_6 , яка є відповідальною за ведення військового обліку, наказано оповістити працівників, зокрема і ОСОБА_1 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також відповідальному працівнику наказано довести наказ до відома працівників, зазначених у пункті 1, письмово повідомити ІНФОРМАЦІЯ_3 про працівників, які не виконали наказ та розпорядження про оповіщення і не прибули за викликом.
02 вересня 2024 року працівниками ТОВ «АПК-Артем» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складено акт про відмову від підписання наказу про оповіщення працівників щодо виклику до ТЦК та СП, відповідно до якого працівники товариства, зокрема і ОСОБА_1 , відмовилися від ознайомлення з наказом від 26.08.2024 року №109-к про оповіщення щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 та отримати повістку. Працівникам передано наказ для ознайомлення та підпису, але вони відмовилися ставити підпис. Свідками відмови є інспектор з кадрів ОСОБА_6 , бухгалтер ОСОБА_7 , заступник головного бухгалтера ОСОБА_8 .
ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 02.09.2024 року на 09 год 00 хв, що підтверджується відповідним рапортом.
09 вересня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено звернення до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
12 вересня 2024 року провідним спеціалістом відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП про те, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 в особливий період порушив правила військового обліку. Будучи оповіщеним з розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.08.2024 року № 4/10840, ОСОБА_1 відмовився від підпису про ознайомлення з наказом про оповіщення та в подальшому за викликом у визначений термін не з'явився, про поважні причини своєї неявки не повідомив. ОСОБА_1 були роз'яснені ст. 63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено про час та місце розгляду справи, що позивач підтвердив своїм підписом. У своїх письмових поясненнях у протоколі ОСОБА_1 зазначив, що не з'явився до РТЦК так, як вважає, що оповіщення було здійснено з порушенням діючого законодавства. Також вказав про відсутність заяв та клопотань. Як зазначено у протоколі, до протоколу додається копія паспорта громадянина України, копія облікової картки, копія військового квитка, копія розпорядження, копію наказу про оповіщення, копія акта відмови від підпису про ознайомлення. Копію протоколу позивач отримав 12.09.2024 року.
Постановою № 229 від 12.09.2024 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу на суму 17 000 грн. Згідно вказаної постанови військовозобов'язаний ОСОБА_1 в особливий період порушив правила військового обліку, передбачені ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», тим, що будучи оповіщеним уповноваженим працівником ТОВ «АПК-Артем» з розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4/10840 від 23.08.2024 року про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 02.09.2024 року, відмовився від підпису про ознайомлення з наказом про оповіщення, та в подальшому за викликом у визначений термін не з'явився, та не повідомив про поважні причини своєї неявки.
Копію оскаржуваної постанови позивач отримав у день її винесення, тобто 12.09.2024 року, що підтверджується його підписом.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Частиною третьою статті 1Закону України«Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини 7 статті 1Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із абзацу 11 статті 1Закону України«Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднений Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.
Відповідно доабз.3ч.10ст.1ЗаконуУкраїни «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з абз.6ч.10ст.1ЗаконуУкраїни «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
У відповідності до п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані, зокрема:
-видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
-вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);
-забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.
Відповідно до пункту 2 частини 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статей 7, 8КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами частини 1 статті 254КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до частини 2 статті 254КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до вимог частини 1 статті 256КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За правилами частин 2-4 статті 256КУпАПпротокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210,210-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 КУпАП.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Згідно п. 3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками,військовозобов'язаними,резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог статті 283КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України).
Аналіз наведених норм та досліджених в судовому засіданні доказів у контексті спірних правовідносин та доводів сторін свідчить про дотримання відповідачем норм законодавства про винесенні оскаржуваної постанови.
Судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у межах його повноважень видано розпорядження від 23.08.2024 року № 10840 про оповіщення військовозобов'язаних працівників ТОВ «АПК-Артем», в тому числі і позивача. У відповідності до п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, на виконання даного розпорядження директором товариства видано наказ від 26.08.2024 року № 109-к про оповіщення працівників. Відповідно до акта про відмову від підписання наказу про оповіщення працівників щодо виклику до ТЦК та СП від 02.09.2024 року ОСОБА_1 , будучи повідомленим про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовився від підпису наказу від 26.08.2024 року № 109-к та отримання повістки. На визначений у розпорядженні час позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що ним не заперечується.
Відповідно до ст.ст. 256, 258 КУпАП працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 12.09.2024 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, де зазначено:дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час складення протоколу позивачу були роз'яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Також у протоколі позивача повідомлено про час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань від позивача під час складання протоколу від позивача не надійшло.
Постанова від 12.09.2024 року № 229, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , містить всі необхідні складові, передбачені ч. 2 ст. 283 КУпАП: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Зазначення у мотивувальній частині оскаржуваної постанови прізвища та ініціалів іншої особи, а не позивача, суд вважає технічною помилкою, яка не впливає правомірність винесення постанови.
Оцінюючи встановлені у ході судового розгляду обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241-246, 255, 268, 269, 286, 288, 293, 294, 297 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 вересня 2024 року № 229 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Представник позивача: адвокат Ісмайлова Анна Вікторівна, адреса: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Софіївська, 24/38.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя Т.В. Голосеніна