Справа №: 398/439/22
провадження №: 2/398/199/24
Іменем України
"23" грудня 2024 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Москалик В. В., за участю секретаря судового засідання Таран І. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
Представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
Позовні вимоги мотивує тим, що 04.05.2011 з метою отримання банківських послуг, ОСОБА_2 підписав заяву б/н, відповідно до якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, який у подальшому збільшився до 7 400,00 грн на картковий рахунок. Однак свої зобов'язання за умовами кредитного договору ОСОБА_2 не виконував належним чином, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на дату смерті ОСОБА_2 розмір його заборгованості за кредитним договором становив 7 514,92 грн та складав заборгованість за тілом кредиту.
Разом з тим, як було встановлено, після смерті ОСОБА_2 відповідач по справі ОСОБА_1 є спадкоємцем, який в силу приписів ч. 1 ст. 1282 ЦК України, є правонаступником спадкодавця у зобов'язаннях, які виникли у нього на підставі кредитного договору, згідно заяви б/н від 04.05.2011.
Враховуючи наведене, просить суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.05.2011 в розмірі 7514,92 грн, а також судові витрати по справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2022 справу розподілено судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Нероді Л.М.
Ухвалою судді Нероди Л.М. від 20.01.2023 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, витребувано від Управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради інформацію про осіб, які були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_2 . Олександрійською міською державною нотаріальною конторою № 1.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.09.2024 № 590-р про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 25.09.2024 зазначена справа розподілена судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Москалик В. В.
Ухвалою судді Москалик В. В. від 30.09.2024 прийнято до провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця. Розгляд справи по суті призначено на 13.11.2024.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, просив суд про розгляд справи за відсутності позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило, відзив на позовну завяву не надав.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду близька за змістом правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 04.05.2011.
При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Позичальник при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (далі договір), що підтверджується підписом у заяві. Заявою позичальника підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Формулярами та стандартними формами є Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, які згідно до заяви отримані позичальником для ознайомлення в письмовій формі.
Отже, підписавши заяву між сторонами, відповідно до ст. 634 ЦК України, був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а Позичальнику надано у користування кредитну картку (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що додається).
Таким чином, банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Позичальник зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором.
У судовому засіданні встановлено, що в процесі користування кредитним рахунком позичальник не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, про що свідчить розрахунок заборгованості за договором.
Таким чином, у порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України позичальник зобов'язання за вказаним договором не виконав, при цьому ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом.
Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання клієнта вважаються простроченими.
Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 25.09.2017).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. ст. 608, 1218, 1219 ЦК України у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися унаслідок його смерті.
За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За змістом ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч. 3 ст. 1281 ЦК України).
На виконання вимог вищезазначеної норми закону АТ КБ «ПриватБанк» 09.02.2021 за вих. № SAMDN55000042408880 від 15.01.2021 була направлена претензія кредитора до Олександрійської міської державної нотаріальної контори № 1.
На підставі вищевказаної претензії, 18.02.2021 Олександрійською міської державною нотаріальною конторою № 1 було надано відповідь, що згідно претензії зареєстрована спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , надати дані про спадкожмців померлого неможливо відповідно до ст. 8 Закону України "Про нотаріат".
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з копіями матеріалів спадкової справи № 51-2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відсутні дані щодо звернення спадкоємців із заявами про прийняття чи відмову від спадщини.
Матеріали справи також не містять заповіту померлого ОСОБА_2 .
Згідно з довідкою Управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради від 28.11.2024 №6443/34/16 померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на дату смерті був зареєстрований та знятий з реєстраційного обліку у зв'язку зі смертю з адреси: АДРЕСА_1 , і на момент його смерті за вказаною адресою були зареєстровані наступні особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позивач вважає, що ОСОБА_1 , який проживав разом з ОСОБА_2 і не подав заяву про відмову від спадщини, прийняв спадщину в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 1268 ЦК України, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язавння померлого позичальника
Згідно з ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Разом з тим, позивач не надав належних, достовірних та достатніх доказів в підтвердження того, що відповідач є спадкоємцем померлої особи ОСОБА_2 , зокрема, наявність родинних зв'язків ОСОБА_1 з померлою особою ОСОБА_2 , не визначив, до якої черги спадкоємців за законом відноситься відповідач, і чи є він єдиним спадкоємцем.
Крім того, у ч. 1 ст. 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.
Отже, позивач, не довівши факту того, що відповідач є спадкоємцем померлої особи - позичальника, також не визначив, чи заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача кредитної заборгованості в межах вартості майна, яке могло бути одержано відповідачем у спадщину.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з недоведеністю підстав для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 7 514,92 грн за кредитним договором б/н від 04.05.2011.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст ст. 12, 77, 81, 141, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 7 514,92 грн за кредитним договором б/н від 04.05.2011 відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Вікторія МОСКАЛИК