Справа № 405/6066/24
2/405/1149/24
20.12.2024 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Волоткевича А.В.,
секретар судового засідання - Чала В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (з повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» звернулось в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 976120191 від 13.09.2021 в загальній сумі 87 259,41 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту в сумі 20 550,00 грн, заборгованість по відсотках в сумі 66 709,41 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що у зв'язку із не виконанням відповідачем умов кредитного договору № 976120191 від 13.09.2021 в частині своєчасного повернення кредиту з ОСОБА_1 підлягає стягненню відповідна заборгованість.
Ухвалою суду від 21.10.2024 відкрито провадження у справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті без виклику (з повідомленням) учасників справи (а.с. 148).
07.11.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому заперечено позовні вимоги повністю. В обґрунтування відзиву зазначив, що позивачем не надано доказів перерахування відповідачу суми кредиту. Крім того, зазначив, що відступлення права вимоги до відповідача, яка є предметом спору у даній справі, відбулося після закінчення строку дії договору факторингу. В матеріалах справи відсутні докази про те, що фактори у даних правовідносинах мають право здійснювати діяльність у сфері фінансових послуг, в тому числі факторингу. Також, вказує, що відсотки за користування кредитом нараховані поза межами дії Договору кредиту.
13.11.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить задовольнити позов повністю.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, а тому суд розглядає справу з урахуванням заяви позивача, яка викладена в позовній заяві, про розгляд справи без участі його представника.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
13.09.2021 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 976120191, та паспорт споживчого кредиту продукту "СМАРТ", який підписаний електронним підписом, відповідно до якого ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" надало ОСОБА_1 кредитний ліміт в сумі 20 550, грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,10 % в день, що складає 401,50 % річних, строком на 30 днів (а.с. 20-28).
До матеріалів справи позивачем додано заявку на отримання грошових коштів в кредит від 13.09.2021, в якій ОСОБА_1 вказала номер картки НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (а.с. 29).
ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" виконало договір, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 25 500 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою № 07/2024 АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні (а.с. 46-48).
Згідно з наданим розрахунком заборгованості, судом встановлено, що станом на 16.11.2021 ОСОБА_1 перед ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" мала заборгованість в розмірі 53 577,69 грн, з яких: 20 550 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 33 027,69 грн. - сума заборгованості по відсоткам (а.с. 66).
28.11.2018 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено договір факторингу N 28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" передає ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" приймає належні ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги (а.с. 92-103).
28.11.2019 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено Додаткову угоду N 19, до договору факторингу N 28/1118-01 від 28.11.2018, 31.12.2020 Додаткову угоду N 26, також 31.12.2021 Додаткову угоду N 27, за якими ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" отримало від ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 976120191 від 13.09.2021 в розмірі 25681,56 грн., з яких 53 577,69 грн, з яких: 20 550 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 33 027,69 грн. - сума заборгованості по відсоткам (а.с. 44, 53-63, 142).
Також, 05.08.2020 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено договір факторингу N 05/0820-01, у відповідності до умов якого ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" передає ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" приймає належні ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги (а. с. 129-137).
05.08.2020 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено Додаткову угоду до договору факторингу N 05/0820-01 від 05.08.2020, 10.08.2020 було укладено Додаткову угоду N 1, до договору факторингу N 05/0820-01 від 05.08.2020, 03.08.2021 Додаткову угоду N 2, також 30.12.2022 Додаткову угоду N 3, за якими ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" отримало від ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 976120191 від 13.09.2021 в розмірі 87 259,41 грн, з яких 25500 грн заборгованість за основною сумою боргу, 66 709,41 грн заборгованості за відсотками, що також підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 138, 139, 71, 72, 73-74).
17.07.2024 між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу N 17/07/24, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" передає ТОВ "ФК "ЕЙС" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЕЙС" приймає належні ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу N 17/07/24 від 17.07.2024, ТОВ "ФК "ЕЙС" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 976120191 від 13.09.2021 в розмірі 87 259,41 грн, з яких 25500 грн заборгованість за основною сумою боргу, 66 709,41 грн заборгованості за відсотками (а.с. 89-90, 118-124).
Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 976120191 від 13.09.2021 був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги ЗУ "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно з п. п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про електронну комерцію", електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч. ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Так, судом встановлено, що 13.09.2021 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 976120191, який було підписано електронним підписом відповідача, на умовах визначених у вказаному договорі ОСОБА_1 надано кредит, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, та зі встановленими строками їх повернення.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Останні встановлені ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, відповідно до яких істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Тому суд звертає увагу, що згідно Договору кредитної лінії № 976120191 від 13.09.2021 ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 25 500 грн на умовах строковості, зворотності, платності.
Матеріалами справи підтверджується, що Товариство виконало зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти.
У відповідності до положень ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Як вбачається, 28.11.2018 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено договір факторингу N 28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" передає ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" приймає належні ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги.
28.11.2019 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено Додаткову угоду N 19, до договору факторингу N 28/1118-01 від 28.11.2018, 31.12.2020 Додаткову угоду N 26, також 31.12.2021 Додаткову угоду N 27, за якими ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" отримало від ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 976120191 від 13.09.2021.
Також, 05.08.2020 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" було укладено договір факторингу N 05/0820-01, у відповідності до умов якого ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" передає ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" приймає належні ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги.
05.08.2020 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" було укладено Додаткову угоду до договору факторингу N 05/0820-01 від 05.08.2020, 10.08.2020 було укладено Додаткову угоду N 1, до договору факторингу N 05/0820-01 від 05.08.2020, 03.08.2021 Додаткову угоду N 2, також 30.12.2022 Додаткову угоду N 3, за якими ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" отримало від ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 976120191 від 13.09.2021.
17.07.2024 між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ФК "ЕЙС" було укладено договір факторингу N 17/07/24, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" передає ТОВ "ФК "ЕЙС" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЕЙС" приймає належні ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Згідно Реєстру боржників до Договору факторингу N 17/07/24 від 17.07.2024, ТОВ "ФК "ЕЙС" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 976120191 від 13.09.2021.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі N 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитних заборгованостей по Договору.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Оскільки ТОВ "ФК "ЕЙС" є правонаступником всіх прав та зобов'язань ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", та враховуючи, що відповідач взятих на себе зобов'язань по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків не виконав, в строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит та відсотки за користування не сплатив в повному обсязі, чим порушив умови кредитного договору, тому суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованість по тілу кредиту в сумі 20 550,00 грн за Договором кредитної лінії № 976120191 від 13.09.2021.
Суд критично оцінює доводи відповідача враховуючи таке.
Щодо відсутності у справі доказів перерахування ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА"відповідачу суми кредиту, суд зазначає, що представником відповідача у поданому відзиві та ним же в судовому засіданні підтверджено отримання відповідачем суми кредиту.
Стосовно відступлення права вимоги до відповідача, яка є предметом спору у даній справі, відбулося після закінчення строку дії договору факторингу, суд зазначає, що ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" відчужило право вимоги до відповідача за кредитним договором № 976120191 від 13.09.2021 на користь ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" в період дії укладено між зазначеними юридичними особами договору факторингу N 28/1118-01 від 28.11.2018, а саме 16.11.2021. Таким чином, з 16.11.2021 право вимоги до відповідача за кредитним договором № 976120191 від 13.09.2021 перейшло до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" і подальше відчуження вказаного права вимоги ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" не залежить від дії договору факторингу N 28/1118-01 від 28.11.2018.
Щодо відсутності в матеріалах справи доказів про те, що фактори у даних правовідносинах мають право здійснювати діяльність у сфері фінансових послуг, в тому числі факторингу, суд зазначає, що згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Національного Банку України, яка є доступною в будь-який час для необмеженого кола осіб, а тому є загальновідомою, ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС", ТОВ "ФК "ЕЙС" є юридичними особами, які мають право здійснення фінансової діяльності, в тому числі факторингу.
Стосовно стягнення 66 709,41 грн заборгованості за відсотками за період з 13.09.2021 до 10.01.2022, суд погоджується з позицією відповідача про необґрунтоване нарахування відсотків у заявленому розмірі, враховуючи таке.
Умовами п. п. 1.3., 1.7. Кредитного договору передбачено, зокрема, що Кредитодавець надає перший транш за договором одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 13.10.2021; кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту Позичальником, а саме до 13.10.2021. У п. 1.8. Кредитного договору 1 його сторони погодили, що встановлений у п. 1.7. договору строк дисконтного періоду та відповідно строк надання кредитної лінії може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження дисконтного періоду.
Докази виконання Позичальником умов п. 1.8. Кредитного договору 1 у матеріалах справи відсутні, відтак, погоджений сторонами строк кредитування залишається незмінним - до 13.10.2021.
Як вбачається зі змісту п. п. 1.9.3. п. 1.9. Кредитного договору 1, якщо Позичальник користується кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Встановлені у даній справі фактичні обставини свідчать, що у Позичальника виникли зобов'язання по оплаті процентів за Кредитним договором у розмірі, що розрахований за базовою процентною ставкою за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, що згідно з п. п. 1.14.2. п. 1.14 договору складає 3861,00 грн.
Подальше, поза строком кредитування, нарахування ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" процентів за користування відповідачем кредитними коштами за Кредитним договором було необґрунтованим.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру позовних вимог.
Щодо стягнення понесених судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до умов ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом враховується, що клопотання від відповідача про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката із зазначенням обґрунтування на спростування співмірності витрат відповідача на правничу допомогу до суду не надходило.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі N 910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, N 33210/07 41866/08) та "Гуриненко проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, N 37246/04).
Верховний Суд у справі N 922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, кількість складених та поданих позивачем заяв по суті справи, їх об'єм, дослідження представником позивача численних правових позиції, оцінивши поведінку/дії/бездіяльність обох сторін, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), та розумності їхнього розміру, тривалість розгляду справи, враховуючи обставини та результат розгляду даної справи, а також зважаючи на отримання правової допомоги, яка надана позивачу за Договором, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу в сумі 6 000,00 грн є пропорційними до предмета спору та складності справи. В той же час, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати на правову допомогу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, що в сумі складає 2 252,40 грн.
Керуючись статтями 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 976120191 від 13.09.2021 у розмірі 32 756,70 грн, 909,37 грн судового збору та 2 252,40 витрат на правову допомогу позивача.
В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005);
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 25.12.2024.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда А. В. Волоткевич