вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4646/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Скриннікової Н.С., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників (без виклику представників сторін) справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (код ЄДРПОУ 03342184) до Фізичної особи-підприємця Шевчука Андрія Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії і абонентське обслуговування в сумі 47234,26грн.
Рух справи та процесуальні дії у справі.
Комунальне підприємство теплових мереж “Криворіжтепломережа» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Шевчука Андрія Вікторовича про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії і абонентське обслуговування в сумі 47 234, 26 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за типовим договором в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Скриннікову Н.С., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024р.
28.10.2024 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.
26.11.2024 відповідач у строк визначений судом подав відзив на позов, в якому просить застосувати наслідки пропуску строків позовної давності до позовних вимог, призначити судову-економічну експертизу, проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
29.11.2024 позивач подав відповідь на відзив, заперечив проти застосування наслідків пропуску строків позовної давності, проти призначення експертизи та розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
24.12.2024 своєю ухвалою господарський суд відмовив у призначенні експертизи та відмовив у розгляді справи за правилами загального позовного провадження.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи. Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 28.03.2024 у розмірі 42 904, 63 грн., заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 30.04.2024 у розмірі 566, 65 грн., суму збитків від інфляції у розмірі 2 031, 18 грн. (з жовтня 2023р. по серпень 2024р.), 3 % річних у розмірі 943, 06 грн. (з 03.10.2023р. по 09.10.2024р.), пеню у розмірі 788, 74 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач є власником нежилого приміщення площею 126,0 кв.м. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Валентини Явір (Галенка), буд.1 прим.25, яке від'єднано від централізованого опалення, не здійснює оплату за надані послуги на підставі типового індивідуального договору від 05.11.2021. Розрахунок заборгованості здійснено відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг розподілу №315 від 22.11.2018.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач у відзиві заперечує проти позовних вимог та вказує, що позивачем не доведено, що відповідач є власником приміщення та споживачем послуг, для розрахунку сум заборгованості просив призначити судову експертизу, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, а до позовних вимог потрібно застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.
Господарський суд розглянув подані докази, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, достовірності, вірогідності та
Предметом позову є вимога про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування на загальну суму 47234,26 грн (з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних та пені).
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з належним укладенням договору, погодженням умов договору, строку його дії, порядку та строків наданих послуг, визначені (погоджені) сторонами договору порядок та строки оплати, підтвердження виконання зобов'язань за договором зі сторони позивача (наявність актів приймання-передачі, тощо), настання обов'язку зі сторони відповідача заплатити за теплову енергію та абонентське обслуговування, допущення невиконання (прострочення боржника) зобов'язань відповідачем, наявність підстав для стягнення штрафних санкцій у заявлених до стягнення сумах.
Підставою позову позивач визначає порушення відповідачем умов договору про постачання теплової енергії постачальником в частині оплати наданих послуг.
Суд має зокрема встановити чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1) Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже твердження позивача та заперечення відповідача підлягають перевірці, а докази оцінці на предмет належності доказів і доведеності доказами тих обставин за для підтвердження яких вони подані.
Суд надав мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеного позивачем у позові та відповідачем у відзиві на позов, а також у відповіді на відзив та клопотаннях відповідача; встановив чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та навів мотиви такого висновку; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Обставини справи встановлені судом.
КПТМ «Криворіжтепломережа» (надалі - Позивач) є надавачем послуги з постачання теплової енергії у місті Кривому Розі.
З 05.11.2021 року договірні відносини між КПТМ «Криворіжтепломережа» та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (який в силу законодавства є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ «Криворіжтепломережа», режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 року, що укладений в порядку ч.5 ст.13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VІІІ, (надалі - Індивідуальний договір).
Індивідуальний договір згідно ч. 2 цього договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ «Криворіжтепломережа»).
Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021р.. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Будинок № 1 по вул. Валентини Явір (Галенка), є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку вул. Валентини Явір, в тому числі приміщення № 25.
Фізична особа-підприємець Шевчук Андрій Вікторович (надалі-Відповідач), є співвласником багатоквартирного будинку № 1 по вул. Валентини Явір (Галенка), у м. Кривому Розі, оскільки має у власності розміщене у цьому буднику нежиле приміщення №25 загальною площею 126, 5 кв. м.
Зазначене нежитлове приміщення відповідача є невід'ємною частиною житлового багатоквартирного будинку № 1 вул. Валентини Явір, в м. Кривому Розі.
Суд встановив, що твердження відповідача відносно відсутності доказів належності нежитлового приміщення ФОП Шевчук А.В. і недоведеності його статусу споживача не відповідають дійсності та є неправдивими.
Так, до позову додано інформаційну довідку № 288110477 від 24.07.2024 за даними якої Шевчук Андрій Вікторович (відповідач) є власником нежитлового приміщення (реєстраційний номер майна 1126174), площею 126,5 кв.м за адресою: вулиця Галенка, 1, приміщення 25, м. Кривий ріг, Дніпропетровська область.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна.
Відтак суд встановив, що ФОП Шевчук А.В. є власником нежитлового приміщення відносно якого подано позов про стягнення грошових коштів та споживачем.
05.11.2021 року Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - виконавець, позивач у даній справі) та Фізичною особою-підприємцем Шевчук Андрієм Вікторовичем (далі - споживач, відповідач у даній справі) фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 12505 (далі - договір).
Відповідач у своєму відзиві не заперечив проти укладання зазначеного договору. Твердження відповідача відносно того, що йому нічого не відомо про розміщення або не розміщення типового договору на сайті позивача суд оцінює як обставину, що свідчить про необізнаність відповідача із розміщенням або не розміщенням на сайті не визначеного договору, а не як заперечення проти укладеного 05.11.2021 типового індивідуального договору між позивачем та відповідачем.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Відповідно до акту № 2 від 26.10.2009 року, підписаного ФОП Шевчук А.В. та представником позивача у споживача по вул. Галенко, буд 1, приміщення 25 під час обстеження приміщення виявлено розрив у системі центрального опалення, стояки ізольовані, система гарячого водопостачання демонтована, пакет документів наявний, у приміщенні встановлено автономне опалення, акт пломбування газового лічильника (т.1 а.с 126).
За твердженням позивача, яке не заперечується відповідачем, подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку і відповідача, як власника нежитлового приміщення обладнаного індивідуальною системою опалення.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Відповідно до пунктів ч.2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний: 1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; 5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; 8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об'єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; 10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг; 11) інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором; 12) надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.
Частинами 1 та 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Згідно з ч3 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
За правилами ч.1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Згідно з пунктами 7 та 7-1 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж (систем), не зобов'язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні. Споживачам комунальних послуг та власникам (співвласникам) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання, у відповідній будівлі, які сплачують плату за абонентське обслуговування, надаються пільги та субсидії на оплату цього платежу.
Щодо визначення та розподілу обсягу спожитої у будинку теплової енергії на місця загального користування, загально будинкові потреби та допоміжні приміщення. Розділом IV Методики розподілу №315 від 22.11.2018, передбачено, що у разі відсутності встановлених вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії у МЗК та допоміжних приміщеннях обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається відповідно до проекту будівлі/будинку або за результатом енергоаудиту.
Рішення про застосування (не застосування) результатів енергетичного аудиту приймається співвласниками будівлі/будинку в міжопалювальний період, про що письмово повідомляється виконавець розподілу комунальної послуги.
У разі, якщо є відсутнім проект на будівлю/будинок та є наявним результат енергоаудиту, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається за результатами енергоаудиту.
У разі, якщо після проведення енергоаудиту відбулись зміни в системі теплопостачання будівлі/ будинку, то результати енергоаудиту не можуть бути застосовані. У разі відсутності проекту на будівлю/будинок та результатів енергоаудиту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений розрахунково за формулою.
Відповідач не подавав позивачу та не надав суду проект на будинок або документи щодо здійсненого енергоаудиту будинку №1 по вул. Галенка, а тому розрахунок здійснено позивачем відповідно до Розділу IV Методики розподілу №315 від 22.11.2018.
Відтак, оскільки нежитлове приміщення 25, яке вбудоване в багатоквартирний будинок №1 по вул. Валентини Явір (колишня-Галенка) від'єднано від централізованого опалення, то нарахування за надані послуги здійснюється відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг розподілу №315 від 22.11.2018.
Зазначаючи у своєму відзиві про необхідність призначення експертизи, відповідач не надав власний розрахунок заборгованості і не вказав на будь-які неточності або невідповідності або неправильність розрахунку, наданого позивачем.
За таких обставин відсутні підстави піддавати сумніву поданий позивачем до суду розрахунок заборгованості за надані відповідачу послуги.
Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу №315. Згідно з п. 32 Типового договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 3 Розділу I Методики №315 від 22.11.2018, встановлено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду. Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Абзацем 6 пункту 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії №830 від 21.08.2019 передбачено, що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення будівлі/будинку.
Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу №315.
Також, відповідно до ч.6 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Відтак, відповідачу здійснюється нарахування за послуги з: опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021); - на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) (з 01.01.2022р.) нараховану на площу нежитлового приміщення.
Відповідно до п.10 Розділу I Методики розподілу №315 від 22.11.2018, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25% (будинок №1 по вул. Валентини Явір є чотирьохповерховим).
Відповідно до п.11 Розділу IV Методики розподілу №315 від 22.11.2018, встановлено якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування (МЗК) та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.
Пунктом 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії №830 від 21.08.2019. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С. Подання та припинення подачі теплоносія за опалювальні сезони 2021-2022, 2022- 2023 та 2023-2024 в м. Кривому Розі здійснюється на підставі рішень Криворізької міської ради, які є загальнодоступними на сайті Криворізької міської ради: https://kr.gov.ua/.
Відносно нарахування заборгованості за абонентське обслуговування суд встановив, що пунктом 30 типового договору встановлено, що плата за послуги постачання теплової енергії складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.
В п. 31 Індивідуального договору зазначено - вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті Виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).
Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Доказами подачі теплової енергії до будинку є акти подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, акти прийому передачі теплової енергії, звіти за період про споживання теплової енергії, копії яких надано до матеріалів справи.
Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено п. 5 Договору та п.п. 11, 16 Індивідуального договору.
Тарифи передбачено: за період з 25.10.2021р. по 17.10.2023р. тариф за 1 Гкал 5 065,99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.21 р. № 530 п.1.1.2 для потреб категорії «інші споживачі» КПТМ «Криворіжтепломережа»). за період з 18.10.2023р. по теперішній час тариф за 1 Гкал 3 481,81грн. (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів).
Плата за абонентське обслуговування визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно постанови КМУ від 01.09.2021 № 928.
Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Відповідно до ст. 24 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 № 830 - Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Відповідно до наданого розрахунку позивача, відповідач не здійснює оплату в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 05.11.2021 по 28.03.2024 утворилася заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 42 904, 63 грн., а також заборгованість за абонентське обслуговування за період 05.11.2021 - 30.04.2024 в розмірі 566, 65 грн.
Для оплати поставленої теплової енергії та наданих послуг з абонентського обслуговування позивачем виставлені відповідні рахунки-фактури на оплату, а саме, рахунки-фактури (а.с.46-46). Відповідач обізнаний із розміром сум заборгованості, однак не заплатив за надані послуги.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і закону, а за відсутності таких вимог і угод - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того, згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Виходячи із положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одночасно з цим, як вбачається зі статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку цим кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За даними відзиву на позов відповідач вказує на заборону нарахування на суму заборгованості пені, 3% річних та інфляційних втрат, обґрунтовуючи це постановою КМУ № 206 від 05.03.2022 та наявністю форс-мажорних обставин.
Суд встановив, що розрахунок пені, 3% ті інфляційних втрат правильний, за строками нарахування та за сумами підлягає до задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до постанови КМУ № 206 від 05.03.2022 заборона нарахування неустойки, процентів річних та інфляційних втрат стосується населення. У цій справі статус споживача має - фізична особа-підприємець, тобто особа, яка прирівнюється до юридичних осіб, а не до населення, а нарахування заборгованості не стосуються жилого або нежилого приміщення.
Крім того, відповідно до пункту 1-1 Постанови дія абзаців першого та третього пункту 1 цієї постанови (які стосуються заборони нарахування неустойки, тощо) поширюється на юридичних осіб, яким належить на праві власності або іншому речовому праві житлове та/або нежитлове приміщення, будинок, в яких розміщуються та є кінцевими споживачами комунальних послуг внутрішньо переміщені особи, у разі, коли такі юридичні особи не мають права на отримання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) об'єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану.
Відтак відповідач безпідставно заявив про заборону нарахування неустойки, процентів річних та інфляційних втрат, оскільки не належить до категорії осіб на яких розповсюджується така заборона.
Суд не взяв до уваги згадування відповідача у відзиві про форс-мажорні обставини, оскільки обізнаність відповідача із наявними нормами закону не спричиняє жодних наслідків.
ВИСНОВКИ СУДУ.
Суд встановив, що позивач та відповідач 05.11.2021 уклали типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 12505. ФОП Шевчук А.В. є співвласником багатоквартирного будинку № 1 по вул. Валентини Явір (Галенка), оскільки на праві власності має у цьому будинку нежиле приміщення № 25 загальною площею 126, 5 кв. м. Приміщення відповідача у складі будинку відключено від системи центрального опалення та обладнане індивідуальною системою опалення.
Відповідач як споживач не подав позивачу та суду проект на будинок або документи щодо здійсненого енергоаудиту будинку №1 по вул. Галенка, а тому розрахунок заборгованості здійснено позивачем відповідно до Розділу IV Методики розподілу №315 від 22.11.2018.
Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача. Споживач не звільнений від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення будівлі/будинку (абонентське обслуговування).
Доказами подачі теплової енергії до будинку є акти подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, акти прийому передачі теплової енергії, звіти за період про споживання теплової енергії, відносно яких відповідач не заперечував.
Позивач виконав свої зобов'язання щодо надання послуг теплопостачання та абонентського обслуговування, а відповідач не виконав свій обов'язок заплатити за надані послуги.
Відповідач не надав суду докази сплати заборгованості, а тому у цих правовідносинах позивач є кредитором та управненою стороною, а відповідач є боржником, який прострочив виконання зобов'язання.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості за постачання теплової енергії, абонентське обслуговування, інфляційних втрат, 3% річних, пені та визнав його правильним.
Суд вирішив позов задовольнити повністю.
Щодо застосування строків позовної давності.
За даними позовної заяви позивач просить суд стягнути заборгованість за послуги постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 28.03.2024 та заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 30.04.2024, збитків від інфляції за період з жовтня 2023 по серпень 2-24, 3% річних за період з 03.10.2023 по 09.10.2024 та пеню.
Відповідач заяви про застосування до позовних вимог наслідків пропуску строків позовної давності, обґрунтовуючи тим, що позивач звернувся із позовом 22.10.2024, а перебіг строку позовної давності починається з дня, наступного за граничним терміном оплати житлово-комунальних послуг і триває три роки, відповідно до статей 256, 257, 261 ЦК України.
Суд вирішив відмовити у застосуванні наслідків пропуску строків позовної давності оскільки перебіг позовної давності зупинений з 11.03.2020 року і по цей час.
Відповідно до пункту 12 Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин введено Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування).
Карантин скасовано до 30.06.2023.
Пунктом 19 Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
На день ухвалення рішення в України діє воєнний стан, отже перебіг позовної давності зупинений.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача у розмірі 2 422, 40 грн.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Фізичній особі-підприємцю Шевчуку Андрію Вікторовичу у застосуванні наслідків пропуску строків позовної давності до позовних вимог.
Задовольнити позов повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шевчука Андрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, пров. Цісик Квітки, будинок 9; ідентифікаційний код 03342184) заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 42904,63 грн, заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 566, 65 грн, інфляційні втрати у розмірі 2031, 18 грн, 3 % річних у розмірі 943, 06 грн, пеню у розмірі 788, 74 грн та судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 24.12.2024
Суддя Н.С. Скриннікова