Справа № 991/14208/24
Провадження 1-кс/991/14308/24
25 грудня 2024 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 дослідив скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та
1.До Вищого антикорупційного суду 23 грудня 2024 року надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 23 грудня 2024 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
3.Судовому розгляду вказаної скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. В ході підготовчої діяльності слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення скарги із доданими матеріалами ОСОБА_2 з огляду на таке.
3.1.Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів встановлено, що ОСОБА_2 направила до ТУ ДБР у місті Києві 19 грудня 2024 року заяву про те, що суддями Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , суддею Житомирського апеляційного суду ОСОБА_5 , нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , директором ПАТ «Коростишівгаз» ОСОБА_7 , дільничим лікарем ОСОБА_8 , вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ст. 368-369-2, 110, 111, 442 КК України.
3.2.З огляду на встановлені обставини, слідчий суддя констатує порушення правил підсудності - сукупності специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обов'язок розгляду даного провадження.
3.3.Правила визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду містяться у статті 33-1 КПК України. У частині 2 цієї статті вказано, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
3.4.За частиною першою статті 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК України.
3.5.Правила визначення підслідності, що визначені частиною п'ятою статті 216 КПК України умовно можна поділити на наступні: за суб'єктом вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України); за розміром предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України); за «адресатом активного підкупу чи впливу» (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України). Відтак, для того, щоб слідчий суддя Вищого антикорупційного суду мав повноваження здійснювати розгляд будь-яких скарг чи клопотань належить встановити, зокрема, наявність одного із критеріїв, які пов'язані із умовами, які визначені у вищевказаній частині п'ятій статті 216 КПК України. В ході здійснення підготовчої діяльності до судового розгляду цієї скарги слідчий суддя констатував, що відсутній будь-який критерій, що зазначений у частині п'ятій статті 216 КПК України.
3.6.Так, до підслідності НАБ належить кримінальне провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, зокрема, передбаченого ч. 5 ст. 191, 368-369-2 України суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків). Оскільки кримінальне провадження щодо суддів підсудне НАБ, то імовірне вчинення вказаних кримінальних правопорушень не належить до підслідності ДБР.
3.7.Крім того, заявницею у своїй скарзі не наведено жодних фактів та не надано належних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, про які йдеться. З матеріалів скарги вбачається, що заявниця незадоволена вирішенням її справ у порядку цивільного та кримінального судочинства у судах першої та апеляційної інстанції Житомирської області. У прохальній частині скарги просить скасувати такі рішення суддів як незаконні, зняти арешти з майна, відновити порушені права її, її чоловіка, доньок, відшкодувати їй завдану майнову та моральну шкоду.
3.8.Також відсутні докази розміру предмета кримінального правопорушення, які б міг перевірити слідчий суддя і надати належну правову оцінку заяві ОСОБА_2 . Тобто, у вказаній скарзі відсутні будь-які умови, передбачені ч. 5 ст. 216 КПК.
4.Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді. Отже, належним процесуальним реагуванням на вищезгадані порушення буде повернення скарги.
5.Таким чином, зі змісту скарги ОСОБА_2 та доданих до неї матеріалів вбачається, що її було подано до Вищого антикорупційного суду з порушенням правил предметної підсудності, що визначені у ст. 33-1 КПК України. Таке порушення вимог кримінального процесуального закону має наслідком повернення скарги.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 33-1, 304 КПК України слідчий суддя
1. Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
4. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів з дня отримання її копії.
5. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_9