Провадження № 11-сс/821/498/24 Справа № 705/6778/24 Категорія: ст.ст.176,183 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
24 грудня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря прокурора підозрюваного захисника підозрюваного-адвоката ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2024 року, якоюзадоволено клопотання слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, без зареєстрованого місця проживання, який фактично проживає в м. Одеса, раніше судимого 04 березня 2021 року Рожищенським районним судом Волинської області за ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 20 травня 2024 по відбуттю строку покарання, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 , поданим в рамках кримінального провадження № 12024250320001897 від 03 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 терміном на 60 діб з можливістю внесення застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що в слідчому відділі Уманського РУ ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250320001897 від 03 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , будучи раніше судимим, судимість у встановленому законом порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення не став і знову вчинив повторно умисний злочин. Так, він 03 грудня 2024, близько 18:30 год., перебуваючи в м. Умань, Черкаської області, діючи умисно та цілеспрямовано, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом віджиму вхідних дверей, проник в житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , вказаного населеного пункту, що належить на праві власності ОСОБА_10 , звідки таємно викрав пральну машину «Вестфрост», вартість якої становить 10000 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_10 матеріального збитку на загальну суму 10000 грн.
Правова кваліфікація дій ОСОБА_7 досудовим розслідуванням визначена, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням до житла в умовах воєнного стану, тобто злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
03 грудня 2024 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250320001897 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
03 грудня 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
04 грудня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2024 року клопотання слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 - задоволено.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб з визначенням розміру застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 60 560 грн.
У разі внесення застави та звільнення ОСОБА_7 з-під варти покладено на підозрюваного в межах строку досудового розслідування такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- заборонено спілкуватись із свідками, потерпілим по вказаному кримінальному провадженню;
Слідчий суддя мотивувала прийняте рішення тим, що із врахуванням конкретних обставин справи, а також характеру і тяжкості вчиненого злочину, а також обґрунтованістю вчинення його саме ОСОБА_7 , покарання, яке може бути призначене у разі доведення його вини та засудження, приймаючи до уваги характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя підозрюваного, його зв'язки із суспільством, наявні підстави для застосування вказаного запобіжного заходу.
Незважаючи, що тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, проте враховуючи характер та тяжкість вчиненого злочину, наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшла висновку, що у даному випадку наявні всі підстави для застосування саме такого запобіжного заходу, оскільки менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам.
Тому вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити.
В апеляційній скарзі захисником підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2024 року через її незаконність, необґрунтованість та істотне порушення норм Кримінального процесуального кодексу України та норм європейського права та постановлення нової ухвали, якою захисник просить змінити запобіжний захід підозрюваному на більш м'який.
Також зазначає, що прокурором під час судового розгляду не доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, а також неможливість застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, з метою запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Заслухавши доповідь судді, захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 , самого підозрюваного ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Водночас, при здійсненні апеляційного перегляду колегія суддів керується Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477 від 23.02.2006 року, ст. 2, 17 якого передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як обов'язкове джерело права.
Основним джерелом правозастосовної діяльності ЄСПЛ є Конвенція «Про захист прав людини та основоположних свобод», якою на міжнародному рівні закріплені головні принципи права на свободу та особисту недоторканість, за яким особа може бути позбавлена свободи виключно на підставах, передбачених законом, права на справедливий публічний розгляд справи незалежним та безстороннім судом, права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Таким чином, норми Конституції України, національного законодавства, в тому числі і кримінального процесуального законодавства мають узгоджуватися з нормами Конвенції та рішеннями ЄСПЛ.
Висновки слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Стосовно обґрунтованості підозри, суд зазначає, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України у разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення.
При цьому, в кримінальному процесуальному розумінні існує відмінність між обґрунтованістю та доведеністю висунутої підозри, в тому числі на підставі достатніх, допустимих та достовірних доказів.
Так, у справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10.12.2019) Європейський Суд з прав людини констатував, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст.5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень".
Зі змісту ж оголошеної підозри в достатній мірі можна дійти висновку, що ОСОБА_7 може бути причетний до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Стосовно ж наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з клопотання слідчого та матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, яке становить значну суспільну небезпеку.
Таким чином, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, його наслідків, тяжкість покарання за злочин, за який оголошено підозру, особу підозрюваного, який раніше судимий, в тому числі і за ч.3 ст.185 КК України, приймаючи до уваги відомості щодо особи ОСОБА_7 , який неодружений, не працюючий, не маючий зареєстрованого місця проживання, не маючий на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, а також непрацездатних батьків, слідчий суддя під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі проти власності особи, тим самим перешкоджати повному та всебічному розслідуванню кримінального провадження, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Суд апеляційної інстанції враховує, що ризик в свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування чи суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й може продовжувати існувати на стадії судового розгляду.
Висновок про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчим суддею зроблено в результаті аналізу сукупності даних про подію кримінального правопорушення, поведінки підозрюваного, відомостей, що характеризують його особу, інших обставин по кримінальному провадженню, оцінки доводів прокурора.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.
Суд першої інстанції в повній мірі взяв до уваги відомості, що були відомі на час розгляду клопотання відносно особи підозрюваного.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Одеса, громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, не одружений, не працюючий, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживає в м. Одеса, раніше судимий: 04 березня 2021 року Рожищенським районним судом Волинської області за ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 20 травня 2024 по відбуттю строку покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За змістом ухвали слідчого судді сторона обвинувачення навела переконливі доводи того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_7 буде недостатнім, не забезпечить запобігання існуючим ризикам та належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Стороною захисту не зазначено належного обґрунтування про можливість запобігання ризикам, встановлених стороною обвинувачення, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що слідчий суддя, з огляду на необхідність обрання запобіжного заходу, обумовленого підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, його обставини, тяжкість, з метою запобігання виникненню ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, з врахуванням даних про його особу, відповідно до вимог кримінального процесуального закону вмотивовано прийняв рішення про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із забезпеченням підозрюваному можливості внесення застави в мінімальному розмірі, визначеному законом.
Слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість утримання особи під вартою, що не порушує прав, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Колегія суддів враховує, що в умовах воєнного стану питання щодо забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного набуває особливого значення, оскільки здійснення правосуддя в особливих умовах ускладнюється наявністю певних перешкод, які не існують у мирний час (оголошення тривоги, відсутність електропостачання, недофінансування та неналежне кадрове забезпечення, і т.п.) та вимагає від учасників судового розгляду відноситись до виконання своїх обов'язків та реалізації наданих прав з більшою відповідальністю і зобов'язує суд діяти більш ефективно та організовано.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла до висновку, що слідчим суддею суду першої інстанції розглянуто клопотання слідчого з дотриманням положень кримінального процесуального закону та прийнято законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст.ст. 176,177, 178, 183, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргузахисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб до 31 січня 2025 року включновідносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4