Справа №366/3312/23
Провадження №1-кс/366/585/23
23 грудня 2024 року Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого крупи слідчих у кримінальному провадженні - старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024111150000848 від 19.06.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.246 КК України, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Обуховичі Вишгородського району Київської області, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
23 грудня 2024 року слідчим суддею отримано вказане клопотання, яке відповідає вимогам статті 184 КПК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що відділенням розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється розслідування кримінального провадження №12024111150000818 від 19.06.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 246 КК України.
Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення:
Так, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, ОСОБА_5 , маючи злочинний намір, направлений на незаконну порубку дерев, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою здійснення незаконної порубки дерев, усвідомлюючи, що самостійно він не має фізичної можливості реалізувати свій злочинний умисел, але бажаючи його реалізації, залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким за фактичної відсутності спеціального дозволу на здійснення порубки обумовив про необхідність виконати роботи з порубки дерев в межах Іванівської Об'єднаної територіальної громади Вишгородського району Київської області за координатами «Google Maps» 50.9422778, 29.7035556.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на здійснення незаконної порубки дерев, 24.10.2024 у невстановлений попередньо досудовим розслідуванням час ОСОБА_10 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , перебуваючи на ділянці місцевості за координатами «Google Maps» 50.9422778, 29.7035556, в лісозахисній смузі, що розташована в безпосередній близькості із вказаною земельною ділянкою, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх діянь, тобто без передбаченого законом дозволу (лісорубним квитком, ордером), який засвідчує законність здійснення порубки, за допомогою заздалегідь підготовлених інструментів - бензопилок невстановленої марки, в порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України, ст.ст. 12, 38, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 9, 10 Закону України «Про рослинний світ» здійснили незаконну порубку 49 сиророслих дерев породи осика до ступеню припинення їх росту, шляхом їх повного відокремлення від кореня способом спилювання та викорчовування.
Внаслідок незаконної порубки дерев, а саме: 49 сиророслих дерев породи осика діаметрами: 40 см., 47 см., 42 см., 43 см., 46 см., 34 см., 25 см., 30 см., 42 см., 33 см., 37 см., 21 см., 28 см., 22 см., 35 см., 31 см., 36 см., 35 см., 25 см., 30 см., 33 см., 35 см., 29 см., 29 см., 38 см., 39 см., 34 см., 36 см., 46 см., 42 см., 44 см., 38 см., 43 см., 31 см., 40 см., 29 см., 52 см., 48 см., 24 см., 50 см., 40 см., 31 см., 25 см., 31 см., 27 см., 39 см., 42 см., 33 см., 33 см., - вчиненої за попередньою змовою групою осіб у складі з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в лісозахисній смузі, що розташована на ділянці місцевості за координатами «Google Maps» 50.9422778, 29.7035556 межах Іванівської Об'єднаної територіальної громади Вишгородського району Київської області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» та розрахунку, завдано матеріальної шкоди державі в особі Іванківської об'єднаної територіальної громади Вишгородського району Київської області на загальну суму 5238 80 грн 41 коп., що в шістдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Окрім того, 19.12.2024, ОСОБА_5 , маючи злочинний намір, направлений на незаконну порубку дерев, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з метою здійснення незаконної порубки дерев, усвідомлюючи, що самостійно він не має фізичної можливості реалізувати свій злочинний умисел, але бажаючи його реалізації, залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким за фактичної відсутності спеціального дозволу на здійснення порубки обумовив про необхідність виконати роботи з порубки дерев на ділянці місцевості за координатами «Google Maps» 50.9359117, 29.5909573, що розташована на земельній ділянці Іванівської Об'єднаної територіальної громади Вишгородського району Київської області.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на здійснення незаконної порубки дерев, 19.12.2024, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебуваючи на ділянці місцевості за координатами «Google Maps» 50.9359117, 29.5909573, в межах Іванівської Об'єднаної територіальної громади Вишгородського району Київської області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх діянь, тобто без передбаченого законом дозволу (лісорубним квитком, ордером), який засвідчує законність здійснення порубки, за допомогою заздалегідь підготовлених інструментів - бензопилок невстановленої марки, в порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України, ст.ст. 12, 38, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 9, 10 Закону України «Про рослинний світ» здійснили незаконну порубку 62 сиророслих дерев породи осика, до ступеню припинення їх росту, шляхом їх повного відокремлення від кореня способом спилювання.
Внаслідок незаконної порубки дерев, а саме: 62 сиророслих дерев породи осика діаметрами: 36 см., 23 см., 20 см., 40 см., 30 см., 40 см., 34 см., 27 см., 28 см., 25 см., 26 см., 28 см., 27 см., 26 см., 28 см., 29 см., 25 см., 25 см., 28 см., 33 см., 51 см., 32 см., 30 см., 26 см., 34 см., 22 см., 18 см., 18 см., 11 см., 18 см., 15 см., 21 см., 17 см., 13 см., 8 см., 36 см., 36 см., 28 см., 19 см., 24 см., 20 см., 21 см., 21 см., 24 см., 18 см., 23 см., 23 см., 15 см., 18 см., 23 см., 11 см., 18 см., 30 см., 24 см., 18 см., 32 см., 33 см., 36 см., 33 см., 26 см., 30 см., 24 см, - вчиненої за попередньою змовою групою осіб у складі з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в лісозахисній смузі, що розташована на ділянці місцевості за координатами ««Google Maps» 50.9359117, 29.5909573, в межах Іванівської Об'єднаної територіальної громади Вишгородського району Київської області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» та розрахунку, завдано матеріальної шкоди державі в особі Іванківської об'єднаної територіальної громади Вишгородського району Київської області на загальну суму 554 500 грн, що в шістдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Вишгородським районним управлінням поліції ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024111150000818 від 19.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
19.12.2024 за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Станішівка, провулок Лісний, 1, в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20.12.2024 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, яке погоджено прокурором Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_11 та з дотриманням вимог ст. 278 КПК України, 20.12.2024 вручено ОСОБА_5 .
Підозрюваним у кримінальному провадженні є:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець села Обуховичі, Вишгородського району Київської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , без місця реєстрації, раніше не судимий.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 246 КК України, а саме: незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України та незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчинені кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.
-Підозра ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
-рапортом оперуповноваженого ВКП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, відповідно до якого останнім встановлено те, що групою осіб вчиняються незаконні порубки лісу та подальша реалізація пиломатеріалів на території Вишгородського району, Київської області;
-протоколом про результати здійснення оперативно-технічних заходів, а саме: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 10.07.2024,
-протоколом про результати здійснення оперативно-технічних заходів, а саме: зняття інформації з електронних комунікацій мереж від 10.07.2024, відповідно до яких зафіксовано факт вчинення кримінальних правопорушень проти довкіля, безпосередньо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України;
-протоколом огляду місця події від 10.10.2024, протоколом огляду місця події від 11.10.2024, протоколом огляду місця події від 14.10.2024, протоколом огляду місця події від 18.10.2024,
-протоколом огляду місця події від 31.10.2024 - відповідно в ході проведення яких виявлено та зафіксовано факт незаконної порубки деревини; протоколом огляду місця події від 19.12.2024,
-протоколами огляду від 19.12.2024, в ході проведення яких зафіксовано факт незаконної порубки деревини, знаряддя вчиненого злочину та особу, яка безпосередньо здійснювала незаконну порубку;
-протоколом обшуку, проведеного в автомобілі, користувачем якого є ОСОБА_5 , а саме автомобілі марки «VOLVO», коричневого кольору, з д.н.з. НОМЕР_1 , за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 233 КПК України, від 19.12.2024, в ході якого виявлено та вилучено документи, відповідно які підтверджують факт незаконної порубки деревини, зберігання та перевезення;
-протоколом обшуку, проведеного на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 233 КПК України, від 19.12.2024, в ході якого виявлено та вилучено документи, відповідно які підтверджують факт незаконної порубки деревини, зберігання та перевезення; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України - ОСОБА_5 від 19.12.2024,
-іншими матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування.
Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
п. 1 - переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
п. 2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
п. 3 - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
п. 4 - перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом;
п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків , перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Про наявність вказаних ризиків свідчать наступні факти, зокрема:
-щодо наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, звертаю увагу суду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від п'яти до семи років, тому підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання за вчинення злочину в якому він підозрюється, може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду. Крім цього, підозрюваний на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, офіційного підтвердження щодо працевлаштування органу досудового розслідування не надав, неодружений, а тому не має сталих соціальних зав'язків та стримуючих факторів, які б утримували його на території Вишгородського району та Київської області.
Також, варто врахувати, що одразу після вчинення незаконних дій проти довкілля, підозрюваний ОСОБА_5 місце вчинення кримінального правопорушення покинув, з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності.
А відтак, наявні всі підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний під острахом отримання максимального покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, які визначені у ст. 2 КПК України.
-також наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який підтверджується тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування на свідків, які будуть встановлені даному кримінальному провадженні, оскільки останні можуть надати органу досудового розслідування беззаперечні показання, що підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, оскільки в ході проведеного обшуку, за адресою місця проживання ОСОБА_5 виявлено та вилучено копії документів, в яких наявні дані осіб, які працювали під керівництвом ОСОБА_5 , в тому числі й інші особи, затримані в порядку ст. 208 КПК України в даному кримінальному провадженні.
Крім того, слід зазначити, що ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
-ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявний зважаючи на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень проти довкілля, через що може вживати заходів щодо приховування відомостей про обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, а також останній зможе використати відповідні можливості для уникнення кримінальної відповідальності за вчинені діяння, зокрема шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження та/або створити інші умови чи обставини з метою уникнення кримінальної відповідальності;
Окрім того, на даний час, органом досудового розслідування встановлюється місцеперебування всіх свідків події, а тому, ОСОБА_5 може попередньо знати про їх місцезнаходження чи засоби зв'язку з останніми, та з метою перешкоджання проведення повного досудового розслідування та встановлення обставин, які б могли свідчити проти нього, шляхом погроз чи вмовляння меже переконати їх не давати покази в цьому кримінальному провадженні.
стосовно наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то звертаю увагу суду на те, що ОСОБА_5 на даний час обгрунтовано підозрюється у вчиненні двох епізодів злочинної діяльності, що свідчить про схильність останнього до продовження своєї злочинної діяльності.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.
Не можливе і застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням, до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів) та переховування від органу досудового розслідування та суду, а домашній арешт не може запобігти скоєнню нових кримінальних правопорушень та останній матиме доступ до засобів мобільного та інтернет зв'язку через які матиме змогу спілкуватись як зі свідками так і з потерпілою.
Крім того, відповідно до ст. 182 КК України, застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, та враховуючи той факт, що вчиненими протиправними діями ОСОБА_5 завдано майнової шкоди на суму більше 1 000 000 гривень, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, наявна необхідність у визначенні застави саме у межах вказаної суми, а саме 1 000 000 гривень.
Так, метою застосування будь-якого запобіжного заходу, у тому числі застави, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та підставою для застосування будь-якого запобіжного заходу, у тому числі застави, є наявність обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення.
Однак, єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Виходячи з вище викладеного, відповідно до вимог ч. 1 ст.184 КПК України, орган досудового розслідування вважає за доведене під час досудового розслідування те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, та є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний, може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілих, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам викладеним в клопотанні.
Підставою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в пунктах 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Одночасно з цим, відповідно до положень частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи викладене вище, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , тому відносно останнього необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, що необхідно для виконання завдання кримінального судочинства, передбаченого ст. 2 КПК України та унеможливлення настання вказаних ризиків.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що ОСОБА_12 мав право на «чистку» лісу, та органом досудового розслідування невірно зазначено породу дерев.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено, що в провадженні групи слідчих відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111150000818 від 19.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 19.06.2024 року о 10:27:56 убачається, що до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області надійшов рапорт о/у СРЗПВ КВП Вишгородського РУП про те, що групою осіб вчиняються незаконні порубки лісу та подальша реалізація пиломатеріалів на території Вишгородського району Київської області.
Згідно протоколу від 19.12.2024 о 21 год. 50 хв. слідчим відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області в порядку статті 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20.12.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
На підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано такі докази:
-витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12024111150000818 від 19.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 246 КК України;
-постанову про призначення слідчого від 19.06.2024 року;
-постановою про визначення групи слідчих та старшого групи від 19.06.2024р.;
-постановою про визначення групи прокурорів від 24.06.2024р.;
-рапорт оперуповноваженого ВКП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, відповідно до якого останнім встановлено те, що групою осіб вчиняються незаконні порубки лісу та подальша реалізація пиломатеріалів на території Вишгородського району, Київської області;
-доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих дій від 20.06.2024р.28.10.2024р.;
-протоколом огляду від 19.10.2024р. огляді диску, віднофаілів;
-розсекречені матеріали щодо організації і проведення оперативно розшукових заходів по оперативно розшуковій справі №28/01/68-2024цт від 14.02.2024р.;
-протоколом про результати здійснення оперативно-технічних заходів, а саме: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 10.07.2024,
-протоколом про результати здійснення оперативно-технічних заходів, а саме: зняття інформації з електронних комунікацій мереж від 10.07.2024, відповідно до яких зафіксовано факт вчинення кримінальних правопорушень проти довкіля, безпосередньо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України;
-протоколом огляду місця події від 10.10.2024, протоколом огляду місця події від 11.10.2024, протоколом огляду місця події від 14.10.2024, протоколом огляду місця події від 18.10.2024,
-протоколом огляду місця події від 31.10.2024 - відповідно в ході проведення яких виявлено та зафіксовано факт незаконної порубки деревини; протоколом огляду місця події від 19.12.2024,
-протоколами огляду від 19.12.2024, в ході проведення яких зафіксовано факт незаконної порубки деревини, знаряддя вчиненого злочину та особу, яка безпосередньо здійснювала незаконну порубку;
-протоколом обшуку, проведеного в автомобілі, користувачем якого є ОСОБА_5 , а саме автомобілі марки «VOLVO», коричневого кольору, з д.н.з. НОМЕР_1 , за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 233 КПК України, від 19.12.2024, в ході якого виявлено та вилучено документи, відповідно які підтверджують факт незаконної порубки деревини, зберігання та перевезення;
-протоколом обшуку, проведеного на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 233 КПК України, від 19.12.2024, в ході якого виявлено та вилучено документи, відповідно які підтверджують факт незаконної порубки деревини, зберігання та перевезення; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України - ОСОБА_5 від 19.12.2024,
-постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 19.12.2024р.;
-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 19.12.2024р.;
-постанова про відібрання біологічних зразків від 19.12.2024р. у ОСОБА_5 ;
-протокол отримання зразків для експертизи від 19.12.2024р.;
-податкові декларації ФОП ОСОБА_5 у період з 2020 по 2024 роки;
-робочий проект ТОВ «Володарський ВКБ» про поточний ремонт (експлуатаційні заходи) по розчистці від дерево-кущової рослинності відкритих осушувальних каналів системи «Жерева» поблизу сіл Розважів, Жеревпілля, Старовичі, та поблизу с.Чкалова та хут. Шевченкове в адміністративних межах Іванківської територіальної громади Вишгородського району Київської області 11-2024р.;
-матеріали характеризуючи ОСОБА_5 та інші додані матеріали;
Дослідивши надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років.
Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий та прокурор у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно із частиною другою статті 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як вбачається із клопотання, відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, може перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На сьогодні у кримінальному провадженні №12024111150000818, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України, розпочато та проводиться досудове розслідування та існує необхідність у проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, що потребує додаткового часу.
На думку слідчого судді, наведене свідчить, що слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні довели обставини, передбачені пунктом 1 частиною першою статті 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачені пунктами 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою (пункти 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України), який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків, враховуючи, що злочин було вчинено групою осіб, нанесено збитки державі, вчинено тяжкий злочин, має постійне місце проживання, одружений, не має достатнього стримуючого стороннього впливу та вагомих гарантій, які б переважали настання згаданих ризиків, дисциплінували його поведінку. Під час розгляду клопотання відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_5 під вартою, немає.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
За викладених обставин у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою на даному етапі досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, разом з тим вказаний запобіжний захід в умовах воєнного стану.
Неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_5 , пов'язана з тим, що такі запобіжні заходи будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Доводи сторони захисту стосовно того, що його підзахисний мав право вирубувати ліс, слід зазначити наступне.
Видача спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) (далі - лісорубний квиток) в електронній формі є електронною публічною послугою, яка надається заявнику через Єдину екологічну платформу “ ІНФОРМАЦІЯ_5 » або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з подальшим відображенням інформації на Єдиній екологічній платформі “ЕкоСистема» та Порталі Дія.
Лісорубний квиток є основним документом, на підставі якого:
здійснюється заготівля деревини в лісах України;
ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини, встановлюються строки здійснення заготівлі деревини та її вивезення, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також ведеться облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню;
видається сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів;
ведеться облік рентної плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.
Заява на видачу лісорубного квитка формується заявником засобами Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема» та/або Порталу Дія з моменту проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та/або інших засобах ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника.
Для видачі лісорубного квитка на рубки головного користування подаються такі документи:
заява на видачу лісорубного квитка;
відомість чергової лісосіки;
польова перелікова відомість дерев, призначених для рубки;
переліково-оцінювальна відомість (детальна матеріально-грошова оцінка);
план лісосіки;
копія таксаційного опису ділянки, що проектується під рубку, складеного відповідно до Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2023 р. № 112 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 20, ст. 1130);
акт обліку природного поновлення.
З урахуванням викладеного, убачається, що доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, та підозрюваний ОСОБА_5 не має вказаних документів на рубку лісу з дотриманням всієї процедури його отримання.
Таким чином, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховується від органу досудового розслідування та суду, може впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, враховуючи вкрай напружену ситуацію, пов'язану з введенням воєнного стану в країні,
Отже, клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження №12024111150000818, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 - підлягає задоволенню.
При цьому суд зазначає, що строк тримання під вартою 60 днів рахується з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 ч.5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ураховуючи що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, слідчий суддя вважає за можливе визначати підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.
На переконання слідчого судді, внесення застави саме у такому розмірі дасть змогу гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-199, 203-211, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 20 лютого 2025, включно, з утриманням його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,0 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
- не відлучатися із с.Станишівка, Вишгородського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або перебування;
- утриматись від спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (у разі наявності);
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в доход держави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний тест ухвали виготовлено 25 грудня 2024 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1