Справа № 361/7334/24
Провадження № 2/361/4585/24
03.12.2024
03 грудня 2024 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Бражник Н. М. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовомАкціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Банк) звернулось до суду із зазначеним позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 травня 2018 року між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг. Як вбачається з анкети-заяви, вона разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. Відповідно до умов договору АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»надав відповідачу кредит у розмірі 100 000 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Станом на 28 грудня 2022 року прострочення зобов'язання зі сплати місячного мінімального платежу за договором перевищило 90 днів, у зв'язку з чим відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 28 грудня 2022 року направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості.
Проте, відповідач на контакт не виходив, дій щодо погашення кредиту не вчиняв.
У зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань, станом на 26 травня 2024 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» становить 134 316,88 грн.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням прав та законних інтересів Банку.
Крім того, відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), позивач просив вирішити питання щодо відшкодування судових витрат.
На підставі викладеного, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» просило суд:
1.Стягунути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29 травня 2018 року у розмірі 134 316,88 грн.
2. Стягнути із ОСОБА_1 на його користь судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Як вбачається із Довідки про доставку електронного документа до Електронного кабінету позивача, його представника копія ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2024 року доставлена 12 серпня 2024 року.
Копія ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2024 року доставлена 12 серпня 2024 року до Електронного кабінету відповідача.
Крім того, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, яку він отримав особисто 26 серпня 2024 року, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення 0600281747638.
09 вересня 2024 року Вх. № 41191 ОСОБА_1 подав до суду відзив на позов АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у якому зазначив, що позивач не надав належних доказів на підтвердження заборгованості його перед банком у визначеному розмірі, а тому позов є необґрунтований та не підлягає задоволенню. Позивач надав суду «Умови та правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 27 листопада 2021 року, яких на момент вчинення правочину, а саме - 29 травня 2018 року не існувало. Також, надано відмінний паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, від того, з яким він ознайомився під час підписання анкети-заяви, зокрема в частині здійснення розрахунків вартості кредиту споживача, що унеможливлює, на його думку, оцінити належність та розмір заборгованості, відповідно до наданого Банком розрахунку заборгованості за договором № б/н від 29 травня 2018 року. Зауважив, що паспорт споживчого кредиту та «Умови та правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» ним не підписані, зокрема електронним цифровим підписом, що можна перевірити на сайті https://czo.gov.ua. Відсутність його підпису свідчить про нікчемність правочину. Саму картку з рекламною інформацією він отримав через кур'єра, документи не підписував. На даний час, внаслідок повномаштабного вторгнення російської федерації на територію України його майно знищене, стан здоров'я погіршився. Кошти, якими він користувався Банку - повернув.
Враховуючи викладене, просив суд відмовити у задоволенні позову АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
26 вересня 2024 року Вх. № 44965 АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надало відповідь на відзив.
Зазначив, що «Умови та правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 27 листопада 2021 року, долучені помилково, у зв'язку з чим до відзиву надано належну їх редакцію. Крім того, зауважив, що всі архівні «Умови та правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» опубліковані на сайті Банку, посилання міститься у поданій позовній заяві.
Підписуючи анкету-заяву відповідач погодився, що анкета-заява з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, умови яких він зобов'язується виконувати (п. 2 анкети-заяви).
У п. 3 анкети-заяви відповідач підтвердив, що ознайомився з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, отримав їх примірники у мобільному додатку та беззастережно погодився з тим, що Банк в односторонньому порядку може збільшувати чи зменшувати розмір кредитного ліміту.
Отже, за таких обставин, підписана клієнтом анкета-заява є належним підтвердженням укладення договору, що узгоджується із висновком Верховного Суду у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та інших..
Внесення змін до договору від 29 травня 2018 року відповідає погодженим відповідачем «Умовам та правилам обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в редакції від 02 травня 2018 року, з якими він ознайомився п. 7.1.1, п. 7.1.2, підпункт 4.2.16 п. 4 умов та правил. Відповідач не підтвердив, що висловлював незгоду зі змінами до Договору за період його існування.
Укладення електронного договору та можливість фіксування змісту правочину у кількох документах не суперечить вимогам законодавства, зокрема, Цивільному кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію». Сторони погодили використання електронного підпису без сертифіката ключа. Генерація ключової пари здійснювалась за допомогою смартфона та мобільного додатка. Отже, посилання відповідача на сайт https://czo.gov.ua з метою перевірки електронного ключа підпису є недоречним.
Крім того, без погодження у мобільному застосунку «Monobank» з умовами та правилами надання банківських послуг є неможливим вхід у головне меню застосунку, здійснення операцій, отримання кредиту у вигляді кредитного ліміту.
Підтвердження факту відкриття рахунку, отримання банківської картки та встановлення кредитного ліміту підтверджується відповідною довідкою, а факт використання коштів - деталізованою випискою про рух коштів з карткового рахунку відповідача. Так, відповідач оформив 8 заяв на послуги «Покупка частинами» на суму 80 227 грн, поповнював карту на 155 587,79 грн, поповнення карти використовував на власні потреби.
Враховуючи, що витрати по карті відповідачем здійснено на загальну суму 289 904,67 грн, поповнення карти відбулось на 155 587,79 грн, тому сума коштів, яка Банку не повернута становить 134 316,88 грн.
Враховуючи викладене, просив суд позовні вимоги задовольнити та стягнути заборгованість з відповідача у повному обсязі.
З огляду на ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Суд встановив, що між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У позовній заяві АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»вказує на те, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Підпис анкети-заяви здійснений відповідачем власноручно. Вказана анкета-заява власноручно підписана представником банку, який здійснив перевірку даних клієнта.
Анкета-заява містить детальну інформацію щодо ОСОБА_1 , зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться копія сторінок паспорту ОСОБА_1 , які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді.
У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов.
Крім, копії анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 29 травня 2018 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на підтвердження позовних вимог до ОСОБА_1 надало суду наступні докази:витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank|Universal Bank від 02 травня 2018 року та від 27 листопада 2021 року, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, розрахунок заборгованості за договором № б/н від 29 травня 2018 року укладеного між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 станом на 26 травня 2024 року, копія паспорта ОСОБА_1 , копію банківської ліцензії, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Факт отримання відповідачем коштів на підставі анкети-заяви та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі, який зазначає банк підтверджується:
-довідкою про наявність рахунку від 25 вересня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрито рахунок № НОМЕР_1 , тип рахунку - Чорна картка, валюта картки - гривня, статус картки - активна до 07/24;
-довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту, яким через мобільний застосунок, здійснювалась збільшення встановленого кредитного ліміту: 29 травня 2018 року - 30 000 грн, 01 червня 2018 року - 35 000 грн, 12 березня 2019 року - 45 000 грн, 17 червня 2020 року - 70 000 грн, 06 січня 2022 року - 100 000 грн;
-випискою про рух коштів картки ОСОБА_1 - НОМЕР_1 , що підтверджує користування ним коштами, а саме здійснення покупок у магазинах продуктів харчування, оплату послуг мобільного та поштового зв'язку, покупок ліків, переказ коштів фізичними особами, оплата товарів на автозаправних станціях, оплата розваг, тощо…
- заявами ОСОБА_1 від 07 квітня 2019 року, від 04 жовтня 2020 року, від 30 травня 2021 року, від 11 січня 2022 року про «Покупку частинами» товарів у партнерів «Monobank».
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ст. 634, 638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Укладення електронного договору повинно відбуватися шляхом підписання його електронним підписом.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача).
Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.
У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги.
Враховуючи, що фактично отримані та використані кошти відповідно до умов договору у добровільному порядку ОСОБА_1 не повернув, розмір заборгованості не спростував, доводи відзиву ОСОБА_1 спростовані доводами відповіді на відзив АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», позивач належними доказами підтвердив наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за подачу позову сплатило судовий збір у розмірі 3 028 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 11 червня 2024 року № 28686257480.
Таким чином, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість у сумі 134 316 (сто тридцять чотири тисячі триста шістнадцять) гривень 88 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ 21133352, місце знаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська 54/19.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складений 03 грудня 2024 року.
Суддя Н.М. Бражник