Справа № 361/9234/24
Провадження № 2/361/5196/24
12.12.2024
12 грудня 2024 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Коваль О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калитянської селищної ради, третя особа Друга Броварська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
18 вересня 2024 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив суд визнати поважним пропуск строку для прийняття спадщини за заповітом та визначити йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий двомісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті його матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до державного нотаріуса другої броварської державної нотаріальної контори.
Свій позов обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати, ОСОБА_2 . На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 .
Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з:
1.Житлового будинку АДРЕСА_1 ;
2.Земельної ділянки площею 0,1147 га, кадастровий номер 3221288801:01:032:0054 яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
3.Земельної ділянки площею 0,2150 га, кадастровий номер 3221288801:01:034:0036 яка розташована за адресою с. Семиполки, Броварського району, Київської області, цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства.
Позивач зазначив, що 21 березня 2017 року, ОСОБА_2 , склала заповіт який був записаний та посвідчений старостою села Семиполки виконавчого Калитянської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 18.
Відповідно до зазначеного заповіту, ОСОБА_2 на випадок її смерті зробила таке заповітне розпорядження - все майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона по закону матиме право заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Тобто, ОСОБА_1 , єдиний син ОСОБА_2 , є єдиним спадкоємцем на все майно, яке належало померлій ОСОБА_2 .
За таких обставин, строк для прийняття спадщини становив до 26 серпня 2024 року включно.
В зв'язку із цим, 31 липня 2024 року позивач звернувся до старости Семиполківського старостинського округу виконавчого комітету Калитянської селищної ради із заявою про прийняття спадщини, адресованою Броварській районній державній нотаріальній конторі, у якій старостою Семиполківського старостинського округу виконавчого комітету Катянської селищної ради, ОСОБА_4 , було засвідчено справжність його підпису і яку було зареєстровано у реєстрі за № 1-28.
Також, 04 вересня 2024 року позивач звернувся до державного нотаріуса другої броварської державної нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 78219916 від 04.09.2024 року та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 78219960 від 04.09.2024 року.
Проте, листом державного нотаріуса другої броварської державної нотаріальної контори Євгеном Куценко від 04.09.2024 року № 2072/01-16, позивачу відмовлено у відкриті спадкової справи після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку із тим, що ним пропущений строк для прийняття спадщини, та було рекомендовано звернутися в судові органи з позовною заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини або встановлення факту прийняття спадщини.
Однак, для отримання спадщини позивач не зміг звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, оскільки на фоні загибелі сина, ОСОБА_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 захищаючи територіальну цілісність України від збройної агресії російської федерації, його стан здоров'я істотно погіршився, а з 08 серпня 2024 року по 30 серпня 2024 року він перебував на амбулаторному (стаціонарному) лікуванні у Медичному центрі ?Клініка імені Гальченко В.В.?, що підтверджується Випискою № 660/24 від 30.08.2024 року.
Також, у п. 8 Виписки № 660/24 від 2024 року, позивачу рекомендовано строгий ліжковий режим та заборона на переїзди і пересування, що має істотне значення.
Проте, вже на п'ятий день після виписки з медичного центру, позивач звернувся до державного нотаріуса другої броварської державної нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини.
Зазначає, що у зв'язку із раптовим погіршення стану здоров'я (хворобою) та перебуванням на амбулаторному лікуванні, позивачем пропущено строк для прийняття спадщини всього на 9 днів.
23 вересня 2024 року ухвалою судді Броварського мсіькрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 12 грудня 2024 року.
В судове засідання позивач, будучи належним чином повідомленим, не з'явився, подав до суду, в якій підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити, розгляд справи проводити у його відсутність.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився, подав клопопотання, в якому просив проводити розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення позову не заперечував та просив задовольнити.
Суд, дослідивши письмові докази, встановив обставини справи та виниклі правовідносини, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати, ОСОБА_2 , яка є матір'ю позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , зареєстрованимс Семиполківською сільською радою, актовий запис №55 та свідоцтвом про смерть року серії НОМЕР_2 , виданим Виконавчим комітетом Калитянської селищної ради, актовий запис № 38.
На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 243 від 04.19.2024 року складеною старостою Семиполківського старостинського округу.
Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно.
21 березня 2017 року, ОСОБА_2 , склала заповіт який був записаний та посвідчений старостою села Семиполки виконавчого Калитянської селищної ради Броварського району Київської області Василенком Миколою Петровичем та зареєстровано в реєстрі за № 18.
Відповідно до зазначеного заповіту, ОСОБА_2 на випадок її смерті зробила таке заповітне розпорядження-все майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона по закону матиме право заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
31 липня 2024 року позивач звернувся до старости Семиполківського старостинського округу виконавчого комітету Калитянської селищної ради із заявою про прийняття спадщини, адресованою Броварській районній державній нотаріальній конторі, у якій старостою Семиполківського старостинського округу виконавчого комітету Катянської селищної ради, ОСОБА_4 , було засвідчено справжність його підпису і яку було зареєстровано у реєстрі за № 1-28.
Пованість причини пропуску сроку на прийняття спадщини підтверджуєтся тим, що з 08 серпня 2024 року по 30 серпня 2024 року позивач перебував на амбулаторному (стаціонарному) лікуванні у Медичному центрі ?Клініка імені Гальченко В.В.?, що підтверджується випискою № 660/24 від 30.08.2024 року.
Також, у п. 8 Виписки № 660/24 від 2024 року, позивачу рекомендовано строгий ліжковий режим та заборона на переїзди і пересування, що має істотне значення.
04 вересня 2024 року позивач звернувся до державного нотаріуса другої броварської державної нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 78219916 від 04.09.2024 року та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 78219960 від 04.09.2024 року.
Проте, листом державного нотаріуса другої броварської державної нотаріальної контори Євгеном Куценко від 04.09.2024 року № 2072/01-16, позивачу було намовлено у відкриті спадкової справи після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в зв'язку із тим, що ним пропущений строк для прийняття спадщини, та було рекомендовано звернутися в судові органи з позовною заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини або встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є буд-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обстав справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів, 3) показаннями свідків.
Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно ч.1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд неможе збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов»язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За положенням частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно дост.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що зазначено у ч.3 ст. 1272 ЦК України.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24постанови від 30 травня 2008 року № 7 »Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно з ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилався на те, що на фоні загибелі його сина, ОСОБА_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 захищаючи територіальну цілісність України від збройної агресії російської федерації, його стан здоров'я істотно погіршився, а з 08 серпня 2024 року по 30 серпня 2024 року він перебував на амбулаторному (стаціонарному) лікуванні у Медичному центрі ?Клініка імені Гальченко В.В.?, що підтверджується Випискою № 660/24 від 30.08.2024 року. Також, у п. 8 Виписки № 660/24 від 2024 року, позивачу рекомендовано строгий ліжковий режим та заборона на переїзди і пересування, що має істотне значення.
Крім того суд звертає увагу на те, саме на ім'я позивача складений заповіт від 21.03.2017 року його матір»ю ОСОБА_2 , і він зазначений як єдиний спадкоємець.
У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
З урахуванням викладеного, виходячи із аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивачем наведено причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-83, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 додатковий строк - два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Радзівіл А.Г.