10.12.2024
Справа № 359/7359/23
Провадження № 1-в/359/665/2024
10 грудня 2024 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 та засудженої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією подання провідного інспектора Бориспільського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 про приведення судового рішення у відповідність у зв'язку із набранням чинності Закону України від 18.07.2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
засудженої за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.09.2023 року за ч. 3 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки та звільненої від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на два роки,
встановив:
28.11.2024 року провідний інспектор Бориспільського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київської області звернулася до суду з вищезазначеним подання щодо приведення вироку суду від 29.09.2023 року, яким засуджено ОСОБА_4 ч. 3 ст. 190 КК України у відповідність до вимог закону.
Подання обґрунтовано тим, що на обліку в Бориспільському РВ № 1 перебуває засуджена ОСОБА_4 у зв'язку з відбуванням покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, і яку на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Згідно вироку суду ОСОБА_4 в період часу з 10.07.2021 року по 14.04.2023 року вчинила дії, що виразились у неодноразовому заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) із використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене повторно. Всі епізоди шахрайства вчинено на суму, що не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян. 09.08.2024 року набрав чинності Закон № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим законом внесені зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на 2021 рік становить 2270 грн. 50 коп.; на 1 січня 2022 року становить 2481 грн.; на 1 січня 2023 року становить 2684 грн. На підставі ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Враховуючи вищевикладене, провідний інспектор просила суд вирішити питання про приведення вироку суду від 29.09.2023 року у відповідність до вимог закону.
У судове засідання представник Бориспільського РВ № 1 не з'явився, однак надав письмову заяву в якій подання підтримав та п росив його задовольнити.
Засуджена ОСОБА_4 судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення подання органу пробації.
Прокурор у судовому засідання проти задоволення подання не заперечувала, зазначивши, що є підстави для його задоволення.
Заслухавши думку прокурора та позицію органу пробації, дослідивши особову справу засудженої №157/2023, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення подання з таких підстав.
Встановлено, що вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.09.2023 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки. У відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України на засуджену судом були покладені відповідні обов'язки.
Із 04.12.2023 року засуджена перебуває на обліку в Бориспільському РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 74 КК України.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
9 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024.
Відповідно до вказаного Закону діяння, пов'язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.
Відповідно до положень ст. 4 КК України злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №0306/7567/12 судам нагадується, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 серпня 2024 року (справа № 567/507/23, провадження № 51-7110 км 23), Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 року (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24).
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 2270 грн. Відтак сума соціальної пільги у 2021 році становила 1135,00 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 1 січня 2021 року складали 2270 грн.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 2481 грн. Відтак сума соціальної пільги у 2022 році становила 1240,50 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 1 січня 2022 року складали 2481 грн.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 2684 грн. Відтак сума соціальної пільги у 2023 році становила 1342,00 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 1 січня 2023 року складали 2684 грн.
Як вбачається із вироку суду від 29.09.2023 року ОСОБА_4 засуджено за вчинення шахрайства у період з 10.07.2021 року по 14.04.2023 року. В той же час, всі 38 епізодів шахрайства вчинено засудженою на суму, що не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян у зазначений період.
Таким чином, на день розгляду подання діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_4 , з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки суми (грошові кошти), за викрадення яких останню засуджено, не перевищують граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено саме кримінальну відповідальність - 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи, що у вчиненому засудженою діянні вартість майна була меншою двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення шахрайства, тобто вчинене нею діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним на цей час, суд дійшов висновку про необхідність звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України. Тому подання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4-6, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд
постановив:
Подання Бориспільського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджену за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.09.2023 року за ч.3 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, від відбування призначеного покарання, у зв'язку із усуненням караності вчиненого нею діяння, відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Ухвала суду набирає законної сили після завершення строку апеляційного оскарження, а в разі подання апеляційної скарги, - після завершення апеляційного розгляду такої скарги.
Копію ухвали вручити учасникам провадження.
Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 16.12.2024 року.
Суддя ОСОБА_1