Справа№ 309/4916/24
Провадження № 1-кп/309/311/24
24 грудня 2024 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071050000480 від 11.08.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України ,
До Хустського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024071050000480 від 11.08.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, складеного у відповідності з вимогами чинного процесуального законодавства, просив зобов'язати представника Хустського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого. Також прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, та клопотання про передачу даного кримінального провадження до канцелярії Хустського районного суду для його передання іншому складу суду під головуванням судді ОСОБА_6 , який вже здійснює судове провадження у кримінальному провадженні №12021071050000231 від 25.07.2021 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України для вирішення питання про їх об'єднання в порядку ст. 334 КПК України.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою вмотивовано тим, що 11 серпня 2024 року приблизно о 01 годині ночі. ОСОБА_7 , перебуваючи у житловій кімнаті будинку, який розташований, в АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, які виникли між ним та ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність маючи прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс удар ножем ОСОБА_9 , в область живота, в результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення передньої стінки черевної порожнини з ураженням правої долі печінки, яке кваліфікується, як тяжке тілесне ушкодження.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, протоколами огляду місця події, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження.
У вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення обвинувачується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, з загальною середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий.
13.08.2024 ОСОБА_4 слідчим суддею Хустського райсуду обрано запобіжний захід у виді гримання під вартою на строк 60 днів. В подальшому слідчим суддею Хустського райсуду запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено на строк 30 днів, а саме до 10.10.2024. В подальшому 08.11.2024 запобіжний захід продовжено до 08.01.2025р.
Обвинувачення ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколами слідчих, дій, протоколами допитів свідків, висновками експертів та речовими доказами.
З огляду на наявність вагомих доказів для обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, то він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та експертів, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків визначених ч.7 ст.42 КПК України.
Положення ч.2ст.177 КПК України передбачено що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні
особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків.
В даному випадку існують ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 будучи обізнаним про міру покарання за скоєне ним кримінальні правопорушення зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, слід врахувати, що на розгляді судді Хустського районного суду ОСОБА_6 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021071050000231 від 25.07.2021 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України .
Вказаний факт свідчить про підвищену суспільну небезпеку особи ОСОБА_4 , про його схильність до нехтування нормами законодавства і моральних норм суспільства, а також про можливість вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 нових злочинів.
Також, відповідно до положень ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчому судді, суду, крім вищезазначених ризиків необхідно оцінити наступні обставини, зокрема вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тяжкість покарання, за вчинення вищевказаних злочинів, зокрема позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, відсутність у підозрюваного нарікань на вік та стан здоров'я, відсутність міцних соціальних зв'язків, відсутність постійного місця роботи та посередня характеристика за місцем проживання.
Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 , будучи на волі може незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчиняти нові кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я осіб, а також враховуючи те, що останній усвідомивши на даний час про настання карності за скоєне ним діяння може здійснити будь-які дії, спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому у даному випадку більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 його захисник ОСОБА_5 заперечень щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта не висловили, та заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Суду ствердили, що підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому не має, оскільки прокурором не доведено ризиків на які він покликається у своєму клопотанні. Просять суд задоволити їх клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та зменшити розмір застави. Також сторона захисту вважає за необхідне передати дане кримінальне провадження іншому складу суду, під головуванням судді ОСОБА_6 , який вже здійснює судове провадження у кримінальному провадженні №12021071050000231 від 25.07.2021 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України , яке надійшло до суду раніше даного кримінального провадження.
В судове засідання потерпілий не з'явився , про місце і час проведення підготовчого судового засідання належним чином був повідомлений. Суд вважає за можливе провести підготовче судове засідання у відсутність потерпілого.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.
Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.
Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 до судового розгляду.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді - прокурор, обвинувачений, потерпілий, захисник.
Крім того, судом встановлено необхідність складення досудової доповіді відносно обвинуваченого з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
Відповідно до ч.1 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
А тому суд вважає за необхідне закінчити підготовку до судового розгляду та призначити судовий розгляд кримінального провадження і зобов'язати представника Хустського районного відділу філії ДУ « Центр пробації» в Закарпатській області скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого за ухвалою суду.
Що стосується клопотання прокурора та сторони захисту щодо запобіжного заходу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 08.01.2024 року .
Оскільки строк дії попередньої ухвали закінчується, до вказаного часу не може бути закінчено судовий розгляд, питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого підлягає вирішенню негайно.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Також, відповідно до положень ч.1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчому судді, суду, крім вищезазначених ризиків необхідно оцінити наступні обставини, зокрема вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тяжкість покарання, за вчинення вищевказаних злочинів, зокрема позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, відсутність у підозрюваного нарікань на вік та стан здоров'я, відсутність міцних соціальних зв'язків, відсутність постійного місця роботи та посередня характеристика за місцем проживання.
Судом, на час порушеного у клопотанні питання, про обвинуваченого встановлено такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, українець, уродженець та мешканець АДРЕСА_2 з загальною середньою освітою, не працюючий, раніше судимий.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан;наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України., за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі .
Як убачається з матеріалів клопотання необхідність його продовження прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні встановлено , що в провадженні Хустського районного суду перебуває ще одне кримінальне провадження №12021071050000231 від 25.07.2021 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.
За наведених обставин в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може, ухилятися від явки на виклики суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, у кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов'язаних з родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м'який запобіжний заході для запобігання наявним ризикам.
Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують. У своїх поясненнях сторона захисту вказує на наявність у обвинуваченого поганого стану здоров'я, що унеможливлює його тримання під вартою, однак жодних доказів цього матеріали справи не містять .
Поряд з цим, виходячи з положень ч. 5 ст.9 КПК України, суд серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно.
Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).
Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч. 3 ст. 17 КПК України.
Так, у цій справі, строк утримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку утримання під вартою відповідає критерію розумності.
З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 315 КПК України, клопотання прокурора задовольнити, та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строків визначених КПК України та відмовити стороні захисту у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підсудним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне задоволити клопотання обвинуваченого щодо зменшення розміру застави та визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави.
Відповідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, зокрема що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч.1 та ст. 121 КК України вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленої станом на 01 січня поточного року 3028 грн , а саме у розмірі 121120 грн. оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути нею внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрована, проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Що стосується клопотання учасників процесу щодо передачі даного кримінального провадження іншому складу суду.
За правилами частини 1статті 334 КПК України, матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217цього Кодексу.
Згідно з частиною 1статті 217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
Частиною 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положеннями норми ст. 21 КПК України передбачено право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
За змістом норм ч. 1, 5ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані чи прийняті в розумні строки. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк, стало предметом судового розгляду, щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Таким чином, вирішуючи відповідне питання суд (1) має виходити з наявності визначених для цього підстав, (2) керуватися загальними принципами КПК України, та Конвенції, (3) надати оцінку можливого негативного впливу об'єднання матеріалів кримінального провадження, з урахуванням обставин конкретного провадження / проваджень.
Судом встановлено, що матеріали кримінального провадження про обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1. ст. 121 КК України та матеріали кримінального провадження про обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України, які надійшли д суду раніше, вчинені однією особою.
Матеріали кримінальних проваджень не містять доказів про наявність обставин, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 217 КПК України виключають можливість об'єднання кримінальних проваджень, оскільки в обох кримінальних провадженнях проведено лише підготовче судове засідання .
Розгляд клопотання на цій стадії у повній мірі відповідає положенням ст. 315 КПК України та узгоджується з принципом розумності строків судового розгляду та принципом «процесуальної економії».
Таким чином задоволення клопотання прокурора та сторони захисту відповідає загальним принципам КПК України та Конвенції.
Суд уважає, що заявлене прокурором та сторонню захисту клопотання є обґрунтованим, і таким, що у повній мірі відповідає вимогам ч. 1ст. 217 КПК України.
Судом не встановлено підстав вважати, що об'єднання матеріалів у одне кримінальне провадження будь-яким чином може вплинути на повноту судового розгляду або завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам обвинуваченого. Заборони розглядати такого роду питання на стадії підготовчого судового засідання КПК України не містить.
Водночас згідно з ч. 2ст. 334 КПК України у разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об'єднання.
Із системного та функціонального аналізу цієї норми суд робить висновок, що розгляд питання про об'єднання кримінальних проваджень згідно з КПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, в тому числі і в підготовчому судовому засіданні.
Об'єднання матеріалів кримінальних проваджень упорядкує межі судового розгляду, сприятиме повному і всебічному дослідженню обставин кримінальних правопорушень та досягненню істинного судового рішення.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 314-316, 331, 334, 369 КПК України ст. 5 та 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд,
Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України на «26» грудня 2024 року на «09» год. 30 хв.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, потерпілого, адвоката.
Зобов'язати представника Хустського РВ філії ДУ « Центр пробації» в Закарпатській області скласти досудову доповідь в строк до 26 грудня 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 .
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити .
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задоволити частково.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканцю АДРЕСА_2 строком на 60 діб - з 8 січня 2025 р. по 9 березня 2025 року включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Зменшити розмір застави, який визначений ухвалою слідчого судді Хустського районного суду від 8 листопада 2024 року та визначити заставу у розмірі 121120 грн. (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень ), що становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої станом на 01 січня поточного року 3028 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок :
Отримувач коштів - ТУ ДСА України в Закарпатській області;
Код отримувача (код ЄДРПОУ) 26213408;
Банк отримувача ДКСУ м. Київ ;
Код банку отримувача (МФО) 820172;
Рахунок отримувача UA 198201720355209001000018501
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора та суду; повідомляти слідчого прокурора та суд про своє місце проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово Хустський районний суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_13 та прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_14 .
Передати до канцелярії Хустського районного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024071050000480 від 11.08.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, для його передання іншому складу суду під головуванням судді ОСОБА_6 , який вже здійснює судове провадження у кримінальному провадженні №12021071050000231 від 25.07.2021 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України для вирішення питання про їх об'єднання в порядку ст. 334 КПК України.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Повний текст ухвали виготовлено 25 грудня 2024 року о 10 год. 00 хв.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1