Справа № 308/17934/23
25 грудня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді - Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання - Янцо М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бухтояров Роман Олександрович, про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2024 року у цивільній справі № 308/17934/23 за позовною заявою акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2024 року в цивільній справі № 308/17934/23 позовну заяву - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №631440724 від 27.08.2020 у розмірі 249154 гривні та судовий збір в розмірі 3737 гривень 31 коп.
09.12.2024 відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бухтояров Р.О., подав до суду заяву про перегляд заочного рішення, в якій посилається на те, що 30 листопада 2024 року ОСОБА_1 стало відомо про дане рішення суду. Момент, коли ОСОБА_1 дізнався про рішення суду - надходження на його ім'я листа від приватного виконавця Д. Ярошевського, в якому містилася постанова про відкриття виконавчого провадження та накладено арешт на все майно ОСОБА_1 . Саме в постанові приватного виконавця Д.Ярошевського міститься посилання на рішення Ужгородського міськрайонного суду. Крім цього 30 листопада на адресу реєстрації прийшов лист державного виконавця разом з постановою про відкриття виконавчого провадження.
Під час ознайомлення з матеріалами справи 06 грудня 2024 року встановлено, що ухвала про відкриття провадження та судове рішення у належний спосіб не отримувалося відповідачем у справі. В судовій справі відсутні відомості про отримання відповідачами судового рішення. Крім цього відповідачу не надсилалася позовна заява. Позивач не був обізнаний про позов в суді та був позбавлений права подати відзив та заявити клопотання про застосування строків давності. Даний факт стверджується тим, що примірник позовної заяви для відповідача наявний в матеріалах справи, а саме сфотографовано, під час ознайомлення, що примірник позовної заяви для відповідача знаходиться в матеріалах справи. Відповідач був позбавлений права на захист свого порушеного права в суді. Крім цього був позбавлений права заявити клопотання про застосування строків позовної давності. Згідно судового рішення чітко видно, що позивач пропустив строк позовної давності. Крім цього сам договір викликає сумнів, а саме підпис в договорі не належить відповідачу. Саме даний кредитний договір відповідач не укладав. Для перевірки даного факту необхідно мати оригінал кредитного договору. Відповідач дійсно укладав кредитний договір з «Сенс Банк», але форма договору суттєво відрізняється від того договору, який наявний в матеріалах справи. Крім цього, відповідач сплатив борг по кредитному договору, який укладав. Отже дані обставини потребують ретельної перевірки в судовому засіданні за участі відповідача, в том числі призначенні експертиз. Відповідач буде заявляти клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Крім цього, відповідач заявляє клопотання про витребування доказів, а саме: оригіналу кредитного договору. Суд при розгляді справи не знав про цей факт, оскільки не вжив всіх достатніх заходів для повідомлення відповідачів у належний спосіб, а саме судовими повістками. На підставі наведеного, представник заявника просить скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.12.2024 року постановлено поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Прийняти заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бухтояров Роман Олександрович, про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2024 року у цивільній справі № 308/17934/23 за позовною заявою акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та призначити до розгляду.
Заявник у судове засідання не з'явився, при цьому його представник подав до суду заяву, відповідно до якої просить провести судове засідання без його участі, просить задовольнити клопотання.
Представник АТ «Сенс Банк» у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, вивчивши матеріали цивільної справи № 308/17934/23, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 22.02.2024 у цивільній справі №308/17934/23 позовну заяву задоволено повністю. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №631440724 від 27.08.2020 у розмірі 249154 гривні та судовий збір в розмірі 3737 гривень 31 коп..
Частиною 1 статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути скасоване судом, що його ухвалив, лише при сукупності таких умов: 1) якщо судом буде встановлено, що відповідач, тобто заявник, не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, 2) не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і 3) докази, на які посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Щодо перших двох умов, то їх аналіз свідчить про те, що підставою для скасування заочного рішення є необізнаність відповідача про розгляд справи в суді, оскільки позовна заява не надходила, та відповідно неможливість подання відзиву на позовну заяву.
Третю умову слід розуміти таким чином, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення посилається на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку, ухвалив би принципово інше рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом шляхом надсилання матеріалів, в тому числі і позовної заяви, на зареєстровану адресу, такі повернуті до суду за закінченням встановленого строку зберігання, розгляд справи відкладався. За змістом рішення суду від 22.02.2024 вказано, що відповідач про неодноразову неявку представника відповідача, належне його повідомлення про розгляд справи судом, однак такий повторно не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлений своєчасно і належним чином, про причини неявки не повідомив суд.
На доведення вимог заявника до заяви про перегляд заочного рішення не подано належним і допустимих доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, окрім заперечень, та клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, витребування договору, кредитний договір підписаний сторонами, а на підставі наявних у справі доказів доводи ОСОБА_1 не знаходять свого підтвердження, при ухваленні заочного рішення судом було надано їм належну правову оцінку. Так, судом досліджено порядок укладення договору та підписання такого, яким було передбачено умови нарахування відсотків за його невиконання, такий не визнавався недійсним, наявні докази часткового погашення заборгованості, включно до березня 2023 року, що підтверджується поданим розрахунком та випискою по рахунку, проаналізовано передбачені умовами договору умови отримання суми кредиту, що підтверджується належними і допустимими доказами, оскільки кредит надавався банком у порядку, передбаченому договором, надходження відповідних коштів за спірний період, що належними і допустимими доказами не спростовано заявником. Відповідачем також не додано доказів укладення інших договорів, погашення заборгованості за такими. Зважаючи на виконання відповідачем умов договору до березня 2023 року строк позовної давності не пропущений, зважаючи на виконання такого у відповідності до вимог ст. 264 ЦК України. Вказане свідчить про відсутність підстав для скасування заочного рішення.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Водночас, відповідно до ст.ст. 285, 288 ЦПК України, крім поважності неотримання позовної заяви, що нічим не підтверджено, посилання на неналежні докази, відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини та надати такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку.
На необхідність з'ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України в "Узагальненнях судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень", зазначаючи, що у зв'язку з практикою скасування заочного рішення без з'ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. А тому, Верховний Суд України наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Аналогічна позиція викладена у роз'ясненнях Верховного Суду України (лист від 01 травня 2007 року «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах»), де, окрім вказаного, зазначено, що заочне рішення не може бути скасовано лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України». Зокрема, у п. 46 рішення вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Однак, суд звертає увагу на те, що відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні заочного рішення суду, доказів поважності причин неявки у судове засідання та подання відзиву на позов. Суду не надано конкретних доказів, які б могли слугувати підставою для винесення принципово іншого рішення на підставі належних і допустимих доказів, окрім заперечення таких. Навпаки, на підставі первинних документів, суд приходить до висновку про законність винесеного рішення. Обґрунтуванням заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті. Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є неявка в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, а за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, заяву про перегляд заочного рішення відповідача слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бухтояров Роман Олександрович, про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2024 року у цивільній справі № 308/17934/23 за позовною заявою акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 25.12.2025.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда