Справа № 302/916/22
Провадження № 1-кп/302/17/24
02.12.2024 р.с-ще Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Міжгір'я кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт.Міжгір'я Міжгірського району Закарпатської області, одруженого, має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, особи з інвалідністю ІІ групи, загального захворювання, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 10.08.2022 року Новоархангельським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.286 КК України до 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, на підставі ст.ст75,76 КК України звільнений від відбування основного покарання, з іспитовим строком три роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Згідно з матеріалами кримінального провадження, під час досудового розслідування встановлено, що 14 травня 2022 року о 11-00 годин, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння 1,07 проміле, згідно висновку за результатами медичного огляду від 14.05.2022 року, з метою викрадення чужого майна у виді гранітно-фракційних матеріалів, причепив до легкового транспорту автомобіля Mercedes-Benz ML270CDI реєстраційний знак НОМЕР_1 причеп та від місця свого проживання поїхав по автодорозі Т0720 сполученням Міжгір?я-Синевир, де між населеними пунктами смт.Міжгір?я та с.Синевир Хустського району Закарпатської області, біля квартального стовпчика з позначками «11-12» ДП «Міжгірське ЛГ» зупинився та, скориставшись відсутністю володільця, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, в умовах воєнного стану, викрав із узбіччя автодороги кам'яні матеріали, які планувалась бути використаними на ремонтні роботи автодороги сполученням Міжгір?я-Синевир, шляхом їх завантажування на причіп до легкового транспортного засобу об'ємом 1.2 м. куб. загальною вартістю 1785,60 (одна тисяча сімсот вісімдесят п'ять гривень 60 копійок), згідно відомостей ТОВ «ПБС» від 18.05.2022 року.
Після протиправних дій, за допомогою легкового автомобіля Mercedes-Benz ML270CDI реєстраційний знак НОМЕР_1 намагався перевезти в напрямку місця проживання, де, слідуючи по маршруту руху був зупинений працівниками поліції. Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ТОВ "ПБС" (юридична адреса м.Івано-Франківськ вул. Тичини, 8 А Код ЄДРПОУ 32872788) матеріальну шкоду на суму 1785.60 (одна тисяча сімсот вісімдесят п'ять гривень 60 копійок),
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлюється кримінальна протиправність діяння. В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що Законом України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» збільшено поріг для кримінальної відповідальності за крадіжку до 3028 гривень, тобто до розміру двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Закон набув чинності 09 серпня 2024 року, у зв'язку з чим вважає, що наявні підстави для закриття кримінального провадження.
В судовому засіданн обвинуваченому ОСОБА_4 судом роз'яснені наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та обвинувачений ОСОБА_4 ствердив, що з наслідками закриття провадження у справі він ознайомлений. Не заперечував проти закриття кримінального провадження.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти закриття провадження у даній справі відносно ОСОБА_4 на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК України.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши подане обвинуваченим ОСОБА_4 клопотання, суд приходить до наступного.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Кримінальним правопорушенням потерпілому ТОВ «ПБС» заподіяно матеріальну шкоду в сумі 1785,60 гривень.
Законом України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» збільшено поріг для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна. Даний Закон України набрав чинності 09 серпня 2024 року (далі - Закон №3886-ІХ).
Даним Законом №3886-ІХ внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та викладено статтю 51 КУпАП в новій редакції, якою визначено адміністративну відповідальність за вчинення дрібної крадіжки, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 2023 рік від 671 до 2684 грн.).
Положеннями частини 1 статті 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до частини 2 статті 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Внесені законодавцем зміни призвели до декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином (крадіжкою, шахрайством, привласненням чи розтратою чужого майна) меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01.01.2024 року кримінальна відповідальність настає за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати чужого майна, якщо вартість такого майна, на момент вчинення правопорушення, перевищує 3028 гривень.
Звертаючись до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, у зв'язку з декриміналізацією, сторона захисту в особі обвинуваченого ОСОБА_4 покликається саме на цю правову норму, мотивуючи свої доводи тим, що вартість викраденого у потерпілої майна, є меншою за 3028 гривень.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до частин 2,3 статті 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
У свою чергу, частиною 1 статті 5 КК України визначено що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
При вирішені даного клопотання, суд враховує позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду 13 січня 2021 року у справі №0306/7567/12, відповідно до якої за загальними правилами злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочинні і скоєні після втрати цією нормою. Якщо новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Таким чином, кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою. Закриття кримінального провадження з указаної підстави є обов'язком, а не правом суду.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК України. Згідно із частиною першою цієї статті Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили діяння до набрання законом чинності.
Дана позиція також узгоджується з позицією Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21, згідно якої, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 НМ. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП. Як наслідок, для діянь, які на час їх вчинення становили кримінальне правопорушення за статтями 185, 190 або 191 КК України, але в яких вартість предмета кримінального правопорушення не перевищувала двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, обговорювана зміна «скасовує кримінальну протиправність діяння» у значенні ст. 5 КК України.
Як вбачається з ч.1 ст.74 КК України звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом.
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч.2 ст.74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст.536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання.
Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом.
Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч.2 ст.74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Ухвала про закриття кримінального провадження постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтю 479-2 КПК України.
Частиною 3 статті 479-2 КПК України визначено якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пункту 4-1 частини 1 статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Судом встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 у зв'язку декриміналізацією, відповідно до Закону України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна», перестало бути кримінально караним, тому суд дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження на підставі пункт 4-1 частини 1 статті 284 КПК України
Таким чином, враховуючи вищенаведене, на обвинуваченого ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року і яким декриміналізовано вчинене ним діяння (викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати), а тому кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 підлягає закриттю.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпілим ТОВ «ПБС» не заявлено.
Згідно приписів ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та в інших випадках.
Таким чином, відповідно до положень ч.4 ст.174 КПК України, беручи до уваги, що цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено, тому суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17.05.2022 року на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль марки «Mercedes-Benz», 2000 року випуску, синього кольору, моделі ML270CD1 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , являється ОСОБА_7 , мешкає АДРЕСА_1 , та перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Та скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17.05.2022 року на тимчасово вилучене майно, а саме: причеп без державної реєстрації, який завантажений гранітно-фракційним матеріалом, що перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та знаходиться на відповідальному зберіганні на майданчику тимчасового тримання ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст.100 КПК України, а саме: 1) причеп без державної реєстрації, який перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , су вважає за необхідне повернути власнику вказаного автомобіля - ОСОБА_7 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; речовий доказ: гранітно-фракційний матеріал об'ємом 1,2 м3, який знаходиться на відповідальному зберіганні у представника потерпілого ТОВ «ПБС» ОСОБА_8 , згідно розписки про прийняття майна на зберігання від 20.07.2022 року (а.с.40), суд вважає за необхідне залишити за належністю власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «ПБС» (код ЄДРПОУ - 32872788).
Запобіжний захід в ході досудового розслідування та судового розгляду відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався і на теперішній час відсутні підстави для його обрання.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 284, 369-372, 376 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071110000073 від 15.05.2022 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з втратою чинності Закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння (декриміналізацією), відповідно до Закону України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17.05.2022 року на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль марки «Mercedes-Benz» ,2000 року випуску, синього кольору, моделі ML270CD1 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , являється ОСОБА_7 , мешканка АДРЕСА_1 , що перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканця АДРЕСА_1 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17.05.2022 року на тимчасово вилучене майно, а саме: причеп без державної реєстрації, який завантажений гранітно-фракційним матеріалом, що перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 та знаходиться на відповідальному зберіганні на майданчику тимчасового тримання ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області.
Речовий доказ у даному кримінальному провадженні: автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі ML270CD1 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у власника вказаного транспортного засобу ОСОБА_7 (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 від 06.04.2019 року), згідно розписки про прийняття майна на зберігання від 18.05.2022 року (а.с.39) - залишити за належністю власнику транспортного засобу ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Речовий доказ у даному кримінальному провадженні: причеп без державної реєстрації, який перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 - повернути власнику вказаного автомобіля - ОСОБА_7 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Речовий доказ у даному кримінальному провадженні: гранітно-фракційний матеріал об'ємом 1,2 м3, який знаходиться на відповідальному зберіганні у представника потерпілого ТОВ «ПБС» ОСОБА_8 , згідно розписки про прийняття майна на зберігання від 20.07.2022 року (а.с.40) - залишити за належністю власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «ПБС» (код ЄДРПОУ - 32872788).
На ухвалу може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя
Міжгірського районного суду
Закарпатської області ОСОБА_9