Справа № 621/4495/24
Провадження № 2-н/621/1269/24
Ухвала
Іменем України
25 грудня 2024 року м. Зміїв
Суддя Зміївського районного суду Харківської області Вельможна І.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за надання послуг з централізованого опалення,
09.12.2024 директор ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за надання послуг з централізованого опалення заборгованості за надання послуг з централізованого опалення в сумі 20 680 грн 87 к., а також судового збору.
Ознайомившись з поданою заявою та додатками до неї, дійшов наступного:
Відповідно до частини 3 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Згідно статті 160 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Положеннями статті 161 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів; 7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно частини 2 статті 167 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Положеннями пункту 3 частини 1, частини 3 статті 165 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, або частина вимог з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
З огляду на наведені правові норми, в порядку наказного провадження судом вирішується лише конкретно визначений законом перелік вимог, судовий наказ не може бути виданий судом по вимогах, які прямо не зазначені в статті 161 Цивільного процесуального кодексу України.
Як вбачається із поданої заяви, представник заявника просить видати судовий наказ про солідарне стягнення з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за Договором про погашення боргу № 9 укладеного 18.06.2021 між заявником та ОСОБА_1 з приводу визнання боргу за послуги теплопостачання станом на 18.06.2021 у сумі 31 333 грн 77 к., яка утворилася за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вказано у заяві, ОСОБА_1 18.06. 2021 звернулася до ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" із заявою про визнання боргу в розмірі 31 333 грн 77 к. та проханням укласти договір про погашення боргу у розстрочку на строк 36 місяців та як наслідок між сторонами 18.06.2021 було укладено Договір про погашення боргу № 9. На виконання умов вказаного договору ОСОБА_1 сплатила 10 652 грн 90 к. Решта заборгованості станом на дату звернення до суду залишається несплаченою та складає 20 680 грн 87 к, яку заявник просить сягнути солідарно з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є власниками квартири АДРЕСА_2 .
Тобто в даному випадку стягувачем заявлено вимогу про солідарне стягнення з боржників заборгованості по оплаті Договору про погашення боргу № 9 укладеного 18.06.2021 з ОСОБА_1 , а не за оплату житлово-комунальних послуг, тобто заявником фактично ставиться вимога, яка не передбачена положеннями статті 161 Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин враховуючи, що заявником заявлено вимогу, яка не передбачена частиною 1 статті 161 Цивільного процесуального кодексу України а також, враховуючи можливість наявності заперечень з боку інших боржників щодо суми заборгованості, вбачаю підстави для відмови у видачі судового наказу на підставі пункту 3 частини 1 статті 165 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 166 Цивільного процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 3-5, 161, 163, 165, 166 ЦПК України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за надання послуг з централізованого опалення.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з вказаних підстав, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: