Єдиний унікальний номер 205/17385/24
1-кс/205/1425/24
25.12.2024 м. Дніпро
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 , поданої в інтересах ОСОБА_3 , про звільнення незаконно утриманої особи в порядку ст.206 КПК України,
До Ленінського районного суду міста Дніпропетровська надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , у якій скаржник просить зобов'язати командира (начальника) військової частини НОМЕР_1 негайно звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши скаргу, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження за цією скаргою, виходячи з такого.
Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб виключно у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Глава 18 КПК України, у т.ч. ст. 206 КПК України, регламентує відносини, що виникли під час досудового розслідування, а саме застосування запобіжних заходів, затримання особи тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Згідно ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про попереднє ув'язнення» підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Отже, відповідно до норм ст. 206 КПК України та Закону України «Про попереднє ув'язнення» слідчий суддя може зобов'язати орган державної влади чи службову особу додержати прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи ізоляторі тимчасового тримання.
Виходячи із зазначених положень законодавства, розгляду в порядку ст.206 КПК України підлягають скарги, які виникають із кримінально-правових відносин.
Як видно зі змісту скарги, скаржник ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді зі скаргою, у якому просить звільнити ОСОБА_3 , оскільки він незаконно утримується працівниками військової частини НОМЕР_1 .
Заявником слідчому судді не надано матеріалів, які б свідчили, що правовідносини виникли на підставі кримінально-правових норм, тобто не встановлено, що ОСОБА_3 затримали уповноважені на те органи в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством України.
Разом з тим, відносини щодо проведення мобілізації в Україні та мобілізаційну підготовку регламентовано, зокрема, нормами Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022.
Виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені до слідчого судді на стадії досудового розслідування, встановлений ст. 303 КПК України.
Виходячи з обставин, викладених у клопотанні, та вказаних правових норм, слідчий суддя дійшов висновку, що затримання громадян працівниками ТЦК та СП, утримання їх без відповідного судового рішення у військовій частині не підлягає оскарженню до слідчого судді, оскільки такі правовідносини врегульовані чинним законодавством про мобілізацію та мобілізаційну підготовку.
За таких обставин, слідчий суддя зазначає, що КПК України не передбачено право слідчого судді з'ясовувати підстави позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст. 206 КПК України скарги, поданої поза межами кримінального провадження.
Разом з тим слідчий суддя звертає увагу скаржника на те, що у разі порушення прав чи інтересів службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки, військової частини при здійсненні ними свої повноважень, пов'язаними із мобілізацією та проходженням військової служби, для судового захисту вона вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо особи протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень - до правоохоронного органу із відповідною заявою.
Положеннями Кримінального процесуального кодексу України не врегульовано питання щодо відмови у відкритті провадження за скаргою, поданою в порядку ст. 206 КПК України на дії осіб, які не є працівниками органу досудового розслідування, слідства чи прокуратури.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Так, ч. 4 ст. 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження за поданою скаргою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, 9, 206, 304, 309 КПК України, слідчий суддя
У відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_4