Справа № 569/23139/24
13 грудня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
Суддя Рівненського міського суду Діонісьєва Н.М., за участі захисника Домецького О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Рівному про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого,
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07 листопада 2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 173636 від 14.11.2024 року вказано, що 07.11.2024 року о 11год. 15 хв. гр. ОСОБА_1 в м. Рівне на вул.. Ст. Бандери 24, керував транспортним засобом марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані наркотичного спяніння, що підтверджується висновком № 841 від 11.11.2024 року.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Домецького О.І. заперечив вину ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення та просив провадження у справі закрити з підстав викладених в письмових поясненнях. Додатково суду пояснив, що ОСОБА_1 пройшов огляд, оскільки наркотичних речовин не вживав, а висновок долучений працівниками поліції не відповідає дійсності, оскільки складався за декілька днів після проходження огляду та за відсутності ОСОБА_1 . Окім цього, зважаючи на те, що після проходження огляду не був повідомлений про результат огляду, а згодом на нього було складено протол про адміністративне правопорушення, він з метою встановлення/спростування твердження про перебування в стані наркотичного сп'яніння, 15.11.2024 року звернувся та здав біологічні зразки для дослідження в лабораторії ТОВ «МП ДІЛА». Згідно результатів дослідження, будь-яких наркотичних речовин в наданих біологічних зразках не виявлено, що підтверджується результатом досліджень № 980520561.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, оглянувши копію відеозапису подій складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов до висновку, що провадження по даній справі підлягає закриттю з наступних підстав.
В протоколі про адміністративне правопорушення від 05.09.2023 року зазначено, що 07.11.2024 року о 11год. 15 хв. гр. ОСОБА_1 в м. Рівне на вул.. Ст. Бандери 24, керував транспортним засобом марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані наркотичного спяніння, що підтверджується висновком № 841 від 11.11.2024 року.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права, а отже правовідносини, які охоплюються сферою дії Конвенції, мають врегульовуватися з урахуванням не лише національного законодавства, але й Конвенції та практики ЄСПЛ.
Враховуючи практику ЄСПЛ, яка висловлена у рішеннях « Надточій проти України», «Остюрн проти ФРН», «Енгель та інші проти Нідерландів», « Равнсборг проти Швеції», «Путц проти Австрії», гарантії прав людини, передбачені Конвенцією, щодо кримінального провадження, розповсюджуються у тому числі і на інше публічне переслідування особи, якщо таке переслідування можливо визначити карно-кримінально правовим та національним правом: колом адресатів та правовими наслідками для адресатів. Тобто гарантії передбачені ст. 4 Протоколу №7, стосуються не лише кримінального провадження у розумінні законодавства України, а й будь-якого публічного переслідування, яке здійснюється Державою.
Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.
Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутністю будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. (Правовий висновок Конституційного Суду України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року).
При оцінці доказів у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, уповноважені особи повинні з'ясувати, чи припустиме використання отриманих відомостей як доказів у цій справі, чи стосуються отримані фактичні дані до конкретної справи, чи вирогідний цей доказ і як він взаємопов'язаний з іншими доказами у справі, чи є достатньою вся сукупність отриманих фактичних даних для того, щоб прийняти законне, об'єктивне й обґрунтоване рішення з адміністративної справи.
Відповідно до ст.. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Окрім цього, з долучених в судовому засіданні результатів дослідження біологічних зразків ОСОБА_1 , що проведений 15.11.2024 року вбачається, відсутність будь-яких наркотичних речовин.
Виходячи з вимог ст. 62 Конституції України, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише у разі доведення її вини в установленому законом порядку належними та допустимим доказами, що є складовою справедливого правосуддя у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
З огляду на викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому відповідно провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 38, 130, 247,251,252, 256, 283,284 КпАП України,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Н.М.Діонісьєва