24 грудня 2024 року
м. Київ
справа №260/4481/24
адміністративне провадження № К/990/49483/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Загороднюка А. Г. , Мартинюк Н. М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 260/4481/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій та бездіяльності протиправними,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не наданні належним чином завіреної копії акту службового розслідування або витягу з акту, в частині, що стосується ОСОБА_1 , за фактом залишення військовослужбовцями НОМЕР_2 стрілецької роти бойової позиції в районі населеного пункту Трипілля Донецької області без відповідного дозволу або наказу та зобов'язати військову частину надати ОСОБА_1 належним чином завірену копію акту службового розслідування або витяг з акту, в частині, що стосується ОСОБА_1 , за фактом залишення військовослужбовцями НОМЕР_2 стрілецької роти бойової позиції в районі населеного пункту Трипілля Донецької області без відповідного дозволу або наказу.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не наданні належним чином завіреної копії акту службового розслідування або витягу з акту, в частині, що стосується ОСОБА_1 , за фактом залишення військовослужбовцями НОМЕР_2 стрілецької роти бойової позиції в районі населеного пункту Трипілля Донецької області без відповідного дозволу або наказу. Зобов'язано військову частину надати ОСОБА_1 належним чином завірену копію акту службового розслідування або витяг з акту, в частині, що стосується ОСОБА_1 , за фактом залишення військовослужбовцями НОМЕР_2 стрілецької роти бойової позиції в районі населеного пункту Трипілля Донецької області без відповідного дозволу або наказу.
Не погоджуючись з рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.10.2024, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далів - КАС України), а саме: не додано документ про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі № 260/4481/24 повернуто скаржнику.
20.12.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 260/4481/24.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить з такого.
Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду 16.12.2024, якою апеляційну скаргу повернуто заявникові у зв'язку з невиконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 21.11.2024, а саме у зв'язку із несплатою судового збору.
В касаційній скарзі скаржник указує, що суд апеляційної інстанції повинен був ураховувати легітимні очікування апелянта щодо розгляду його клопотання про відстрочення сплати судового збору, що дало б йому можливість передбачити й планувати свої дії, з огляду на очікуваний результат.
Суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що чинне законодавство передбачає обов'язок вчинення процесуальних дій у відповідь на ухвалу про без руху.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на адресу суду надійшла заява військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору, яка мотивована відсутністю коштів для сплати судового збору.
Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржником не надано суду жодних належних і допустимих доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, після залишення апеляційної скарги без руху.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Отже, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
При цьому право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги суд виходив з того, що доводи скаржника про необхідність продовження процесуального строку є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів наявності обставин, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону ним не надано.
Щодо покликання скаржника про запровадження на території України воєнного стану, як додаткову причину неможливості сплати судового збору, то апеляційний суд зазначив, що питання продовження строку для сплати судового збору у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути самодостатньою та безумовною підставою для продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що підпунктом 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану встановлено черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, однак не передбачено заборону або обмеження щодо проведення платежів зі сплати судового збору. При цьому, норми Закону України «Про судовий збір» мають вищу юридичну силу, ніж норми вказаного підзаконного нормативно-правового акту.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для продовження строку усунення недоліку апеляційної скарги, а відтак у встановлений судом строк скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі № 260/4481/24 повернуто скаржнику.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у встановлений судом строк особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024.
Перевіривши зміст поданої касаційної скарги, колегія суддів констатує, що в касаційній скарзі не містяться жодних аргументів щодо неправильної постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про повернення апеляційної скарги від 16.12.2024.
Сама по собі незгода з ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.12.2024 про повернення апеляційної скарги без зазначення в касаційній скарзі яких процесуальних порушень припустився суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного процесуального судового рішення своєю чергою свідчить про необґрунтованість самої поданої касаційної скарги.
При цьому, Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 260/4481/24.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 260/4481/24.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк А.Г. Загороднюк