ф
23 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 240/7005/24
адміністративне провадження № К/990/48059/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О.., Шарапи В.М.,, перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 240/7005/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо виплати нарахованої пенсії з 01.03.2024 без урахування індексації, з обмеженням її максимального розміру;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2024 з врахуванням повного розміру основного розміру пенсії, індексації (збільшення) пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, з врахуванням виплачених сум.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2024, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024, позов задоволено.
13.12.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024, в якій скаржник просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Як на підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник покликається на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес).
Вказує на велику кількість справ з аналогічним предметом спору, які перебувають на розгляді адміністративних судів.
Скаржник зазначає, що вирішення спірного питання в касаційному порядку становить значний суспільний інтерес, тобто серйозну, обґрунтовану зацікавленість не тільки для відповідачів (органів Пенсійного фонду України), а й для великої кількості позивачів (одержувачів пенсії), зокрема, осіб, до яких застосовується ненарахування та невиплата індексації згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», після проведення перерахунку пенсії позивачів згідно оновленого грошового забезпечення з 01.02.2022, 01.02.2023, адже ухвалене в контексті даної справи рішення може вплинути на їх права, свободи та інтереси.
Скаржник вважає, що дана справа містить новітнє, проблемне питання права щодо того, чи необхідно застосовувати по-перше, пункти 2 Постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у відповідності до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI стосовно обмеження пенсії максимальним розміром та по-друге, чи є вірним ненарахування та невиплата індексації згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», після проведення перерахунку пенсії позивачів згідно оновленого грошового забезпечення з 01.02.2022, 01.02.2023.
На переконання скаржника ця адміністративна справа є типовою справою по відношенню до зразкової справи № 400/6254/24.
Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного висновку.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Зокрема, для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на значну кількість спорів.
Втім скаржник такого обґрунтування в касаційній скарзі не навів.
Лише покликався як на підставу касаційного оскарження судових рішень на приписи підпункту «а» частини п'ятої статті 328 КАС України.
Татка підстава касаційного оскарження як «значний суспільний інтерес» також скаржником неналежним чином обґрунтовано, лише зазначено, що на даний час в судах перебуває значна кількість справ з подібним предметом розгляду.
В той же час суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права, які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен вказати, яку саме норму права судом апеляційної інстанції застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 240/7005/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа