Ухвала від 23.12.2024 по справі 400/6528/24

УХВАЛА

23 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 400/6528/24

адміністративне провадження № К/990/48671/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі № 400/6528/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у невиготовленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

зобов'язати скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2018 на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 відкрито провадження у цій справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалами П'ятого окружного адміністративного суду від 04.11.2024 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу - залишено без руху, з підстав несплати судового збору.

Ухвалою П'ятого окружного адміністративного суду від 19.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору. Повернуто апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року, у справі № 400/6528/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк, доказів сплати судового збору скаржником до суду не надано, тобто недолік поданої скарги не усунуто.

17.12.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024.

Скаржник вказує, що у зв'язку з відсутністю достатнього та своєчасного фінансування витрат на оплату судового збору, ІНФОРМАЦІЯ_2 вимушений кожного разу звертатись до Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою щодо фінансування витрат з оплати судового збору або безпосереднього здійснення оплати судового збору за розгляд поданої апеляційної скарги.

В той же час процедура виділення коштів та фактичне здійснення оплати судового збору займає велику кількість часу, та фактично не може бути здійснена у стислі строки.

Окрім того ІНФОРМАЦІЯ_2 додатково був направлений лист помічнику командувача Сухопутних військ Збройних Сил України - начальнику фінансово-економічного управління, щодо дофінансування та виділення коштів. Дані кошти планувалось використати на сплату судового збору за подачу апеляційних скарг на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду.

Скаржник зазначає, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Однак у період з листопада 2023 року по сьогоднішній день за кодом економічної класифікації 2800 на рахунках ІНФОРМАЦІЯ_1 були відсутні кошти необхідні для сплати судового збору.

Скаржник вважає, що вжив всіх необхідних заходів для своєчасної оплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.

Наголошує, що у зв'язку з тим, що 24.02.2022 Указом Президента України оголошено воєнний стан на всій території України у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, та з метою виконання вимог Закону України «Про оборону України», Закону України «Про Збройні Сили України» є необхідність у збереженні фінансових ресурсів, виділених Урядом, для матеріально-технічного забезпечення діяльності підрозділів Збройних Сил України, забезпечення збалансованого підходу до використання фінансових та матеріальних ресурсів. Крім того, всі фінансові ресурси Міністерства оборони України першочергово спрямовані на фінансування потреб діяльності підрозділів Збройних Сил України та ССО.

Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків.

Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник у встановлений судом строк виявленого недоліку апеляційної скарги не усунув, а саме не надав суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Скаржник просив суд апеляційної інстанції відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на відсутність коштів, проте судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що зазначені підстави не є поважними, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням державних установ чи організацій з державного бюджету, не можуть бути підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, що стало підставою для відмови у задоволенні вказаного клопотання.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб'єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ).

Відповідно до статей 1 та 2 Закону № 3674-VІ судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору суд апеляційної інстанції виходив з того, що звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи. Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Стосовно покликання скаржника на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20 необхідно звернути увагу на тому, що вказаною постановою залишено без задоволення касаційну скаргу фізичної особи, а ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги залишено без змін. Водночас правовідносини у згаданій справі не є релевантними до розглядуваної справи, позаяк клопотання про відстрочення судового збору у справі № 912/1061/20 подано фізичною особою.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Відповідно до частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Тому, враховуючи те, що скаржником не усунуто у встановлений судом строк виявленого недоліку, суд апеляційної інстанції прийняв правильне рішення про повернення апеляційної скарги заявнику.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою необхідно відмовити.

Як наслідок, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги не підлягає розгляду.

Керуючись статтями 169, 328, 333, КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі № 400/6528/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Судді: Я.О. Берназюк

С.Г. Стеценко

Попередній документ
124028257
Наступний документ
124028259
Інформація про рішення:
№ рішення: 124028258
№ справи: 400/6528/24
Дата рішення: 23.12.2024
Дата публікації: 26.12.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (26.12.2024)
Дата надходження: 10.07.2024