23 грудня 2024 року
м. Київ
справа №520/13575/24
адміністративне провадження № К/990/48347/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 520/13575/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив стягнути з бюджету держави на його користь кошти в сумі 776 535 грн в рахунок завданої матеріальної (майнової) та моральної шкоди, спричиненої органом виконавчої влади - Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 відкрито провадження у цій справі та постановлено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного провадження.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024, яке залишене без змін Другого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, 3 під. 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
16.12.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 у якій скаржник просить скасувати скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 520/13575/24 й ухвалити нове рішення, яким стягнути з бюджету держави на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , кошти в сумі 390 921,72 грн матеріальної (майнової) шкоди, а також моральної шкоди в сумі 70 000 грн, спричиненої органом виконавчої влади - Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Як на підставу касаційного оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024 скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої та підпункти «б» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково).
По суті спірних правовідносин скаржник зазначає, що недоплата відповідачем за проміжок часу з 2019 рік по 2022 рік коштів його пенсійного забезпечення потягнула за собою порушення Конституційного права на належне пенсійне забезпечення, в об'ємі суми недоотриманої мною пенсії за вищевказаний період, яка і є матеріальною (майновою) шкодою, що була спричинена органом виконавчої влади - Управлінням Пенсійного фонду в Харківській області.
Вважає, що незаконними діями відповідача, які полягали в регулярній невиплаті частини пенсійного забезпечення, що належить скаржнику згідно діючого законодавства та відмові в виплаті вказаної суми вже після винесення та вступу в законну силу рішення суду, відповідачем нанесено моральну шкоду.
Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного висновку.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що покликання скаржника на положення пункту 1 частини четвертої та підпункти «б» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Окрім того касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 520/13575/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
С.Г. Стеценко