24 грудня 2024 року
м. Київ
справа №160/23848/24
адміністративне провадження № К/990/47162/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
суддів: Чиркіна С. М., Шарапи В. М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі у справі № 160/23848/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) в якому просив:
- визнати бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протиправною та зобов'язати відповідача перевести громадянина України, пенсіонера ОСОБА_1 , відповідно до поданої ним заяви від 24.03.2023, з пенсії за віком, яку він отримує в теперішній час, на отримання пенсії за вислугу років військовослужбовця, що призначена ОСОБА_1 27.08.1993 у відповідності з нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ,
- стягнути з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області кошти на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної його протиправною бездіяльністю, 188 тис 657 грн на користь ОСОБА_1 за рахунок державних бюджетних пенсійних виплат ПФУ України, як недоотриманої пенсії ОСОБА_1 в період з квітня 2023року по серпень 2024року, шляхом виплати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області коштів в сумі 188 тис 657 грн на пенсійний поточний банківський рахунок ОСОБА_1 ;
- стягнути з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області кошти на відшкодування моральної шкоди, заподіяної його протиправною бездіяльністю, на користь ОСОБА_1 , у розмірі 130 тис грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 позовну заяву повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
07.12.2024 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2024, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі у справі № 160/23848/24 та направити справу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про повернення позовної заяви.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, за приписами частини другої статті 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві, після її перегляду в апеляційному порядку, та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви у відповідності до кількості учасників справи, в якій викласти свої вимоги щодо предмета спору, згідно вимог ст.5, п. 4 ч.5 ст. 160, ст. 161, ст.245 КАС України та їх обґрунтування у відповідності до положень закону та із урахуванням висновків суду та доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням та відповідно наданням до суду доказів, що підтверджують вказані обставини;
- доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням та відповідно наданням до суду доказів, що підтверджують вказані обставини, згідно положень п.п.4,5 ст. 160 КАС України;
- оригіналу квитанції про доплату судового збору в сумі 2549,26 гривень.
Окрім того вказаною ухвалою роз'яснено позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Позивач зареєстрований у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) «Електронний суд» та є користувачем підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет».
Приписами абзацу першого частини сьомої статті 18 КАС України втановлено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху від 09.09.2024 направлена до електронного кабінету Буцаєва Г.В. в підсистемі «Електронний суд» та доставлена до електронного кабінету позивача 09.09.2024 о 22:06 годині.
Питання, пов'язані з врученням судового рішення, врегульовані статтею 251 КАС України, згідно з пунктом 2 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з абзацом другим частини шостої статті 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до частини першої статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 6 статті 120 КАС України встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, з урахуванням зазначених норм КАС України, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 про залишення позовної заяви без руху, якою надано п'ятиденний строк для усунення виявлених недоліків, вважається врученою скаржнику 10.09.2024, а останнім днем для усунення недоліків позовної заяви є 16.09.2024 (з урахування вихідних днів).
Проте, станом на 17.09.2024 у встановлений судом першої інстанції строк позивачем не було виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 09.09.2024.
У зв'язку з вищезазначеним, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачеві відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Крім того, позивач в касаційній скарзі не заперечує, що не усунув недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху.
Суд звертає увагу скаржника що предметом касаційного оскарження є ухвала про повернення позовної заяви від 17.09.2024, а не ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху від 09.09.2024. Відповідно до частини другої статті 328 КАС України в касаційному порядку може оскаржуватись ухвала про повернення заяви позивачеві, після її перегляду в апеляційному порядку, тому суд касаційної інстанції не надає оцінку ухвалі про залишення позовної заяви без руху та відхиляє доводи щодо правомірності її постановлення.
При цьому, Суд зауважує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу про повернення позовної заяви з підстав не усунення недоліків ОСОБА_1 , тобто з підстав процесуальної бездіяльності, правильно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
При цьому, Суд зауважує, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися повторно до суду першої інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити
Керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі у справі № 160/23848/24.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не оскаржується
Суддя-доповідач: В. М. Бевзенко
Судді: С. М. Чиркін
В. М. Шарапа