23 грудня 2024 року
Київ
справа № 420/18628/23
адміністративне провадження № К/990/48766/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі № 420/18628/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФАГРОТРАНС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
17.12.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 27.02.2024, повний її текст складено 28.02.2024, відповідно, останнім днем для оскарження цього судового рішення було 29.03.2024. Однак, касаційну скаргу у цій справі подано 17.12.2024, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що попередню касаційну скаргу Верховний Суд повернув, а повернення не позбавляє права на повторне звернення з касаційною скаргою. Зазначає, що вперше касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження, а повторна подається в межах розумного строку, а тому просить суд надати можливість захисту своїх прав, а як наслідок й державних інтересів, оскільки однієї з головних функцій ГУ ДПС є наповнення дохідної частини Державного бюджету України, а до того ж з наведених у касаційній скарзі обставин та підстав явно випливають порушення прав відповідача, що призводять до втрат Державного бюджету України значної суми коштів. Наголошує, що робота ГУ ДПС обмежена, через повітряні тривоги, відсутність світла, обмеженість Інтернету. Також зазначає, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до суду.
Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів вважає, що наведені у ньому причини пропуску строку є неповажними з огляду на таке.
Суд встановив, що вперше касаційну скаргу ГУ ДПС подало через підсистему «Електронний суд» 26.03.2024, проте, Верховний Суд ухвалою від 10.04.2024 її повернув на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд визнав недостатнім приведене у касаційній скарзі обґрунтування підстав для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Верховний Суд зазначив, що обґрунтування формально наведеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводилося до викладення обставин справи та цитування норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Електронні примірники цих ухвал суду ГУ ДПС отримало через підсистему "Електронний суд" 10.04.2024 о 17:23.
17.12.2024 ГУ ДПС подало касаційну скаргу вдруге, тобто, більше ніж через вісім місяців з дня отримання ухвали Верховного Суду від 10.04.2024.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ГУ ДПС не обґрунтовує необхідність такого проміжку часу для приведення касаційної скарги відповідно до вимог КАС України і її повторного подання. Слід звернути увагу й на те, що звертаючись з касаційною скаргою вдруге скаржник так і не усунув недоліку, який став підставою для повернення попередньої касаційної скарги - підстави для касаційного оскарження судових рішень так і не викладені (зміст касаційної скарги є ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою).
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Щодо доводів скаржника, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.
Сукупність наявних у цій справі обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій зазначити інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі, поданій вдруге, аналогічно попередній касаційній скарзі, міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у наведених скаржник постановах Верховного Суду.
Верховний Суд в ухвалі про повернення попередньої касаційної скарги роз'яснював скаржникові, що обов'язковою умовою при оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу, зі справами, у яких викладено висновок Верховного Суду і якому, за позицією скаржника, оскаржені ним судові рішення не відповідають. Суд звертав увагу, що обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
Однак, таких роз'яснень скаржник не врахував.
Обґрунтування формально зазначеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв'язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду та не відповідає правовому змісту пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Сам по собі факт наявності судових рішень, якими у задоволенні позовів платників податків було відмовлено також не свідчить про застосування судами у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
3. Відповідно до статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалила постанову від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23, у якій підтримала висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20, в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, відповідно до яких для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Адміністративний суд для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника). Проте суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.
Натомість, до касаційної скарги не додано документів, передбачених статтею 55 КАС України, на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Додана до касаційної скарги довіреність, яка сформована в підсистемі «Електронний суд», не може сприйматися як документ, передбачений статтею 55 КАС України. Не має зазначена справа і ознак, передбачених частиною шостою статті 12 КАС України, які б дозволяли здійснювати представництво сторін фізичною особою, яка не є адвокатом, за довіреністю (частина друга статті 47 КАС України).
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі № 420/18628/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом;
- надати документи, передбачені статтею 55 КАС України, на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Також роз'яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон В.В. Хохуляк В.П. Юрченко