Справа № 522/5481/24
Провадження №2а/522/107/24
24 грудня 2024 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південного офісу Держаудитслужби про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південного офісу Держаудитслужби про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якій просить: скасувати постанову №15-0027/2024пп від 26.03.2024 про накладення адміністративного стягнення, винесену Південним офісом Держаудитслужби, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-14 КУпАП; провадження у справі закрити; стягнути з Південного офісу Держаудитслужби судові витрати які складаються з судового збору у розмірі 1211,20 грн, та витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою №15-0027/2024пп від 26.03.2024 року визнано ОСОБА_1 винною у порушенні законодавства про закупівлі щодо неоприлюднення інформації про закупівлі та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. Не погоджуючись із зазначеною постановою позивачка посилається на те, що Південний офіс Держаудитслужби у протоколі №15-0052/2024/пр від 13.03.2024 року про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що відповідальною за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель є уповноважена особа ОСОБА_1 , тому, на думку Південного офісу Держаудитслужби, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 164-14 КУпАП. Позивачка наголошує, що Додатком до зобов'язання від 08.12.2021 №Ц-7-87/518-21 затверджено Регламент взаємодії Уповноважених осіб з підрозділами регіональних філій, філій та апарату управління АТ «Укрзалізниця», який було оновлено Додатком №24 до протоколу №ц-34/106 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 30.12.2022 року в умовах воєнного стану, відповідно якого Ініціатор закупівлі відповідає, в тому числі, за надання у встановлені терміни звітів, інформації, довідок, документів тощо Уповноваженій особі. За наведених обставин зауважує, що саме ініціатор закупівлі, структурний підрозділ служба організації та проведення закупівель регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» мав обов'язок своєчасно надати Уповноваженій особі відомості про виконання або невиконання договору поставки від 28.02.2022 року №ОД/НХ-22-40НЮ, тобто, в строк не пізніше 27.01.2023 року. Крім того, посилаючись на положення ч. 2 ст. 254 КУпАП вказує, що протокол про адміністративне правопорушення №15-0052/2024/пр відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164-14 КУпАП було складено 13.03.2024 року, постанову №15-0027/2024/пп - 26.03.2024 року, порушення виявлено - 29.01.2024 року, (дата вчинення - 30.01.2023 року). Отже, протокол про адміністративне правопорушення №15-0052/2024/пр від 13.03.2024 року було складено пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення. Також стверджує, що оскільки адміністративне стягнення на позивача може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, застосування його 26.03.2024 року відбулося поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 38 КУпАП.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 16 квітня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Зобов'язано Південний офіс Держаудитслужби (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) протягом 7 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду належним чином засвідчені копію постанови про накладення адміністративного стягнення № 15-0027/2024пп від 26.03.2024, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 164-14 КУпАП та накладено на неї штраф у розмірі 1700,00 грн., а також всіх документів, на підставі яких винесено вказану постанову.
На адресу суду від Південного офісу Держаудитслужби надійшов відзив, відповідно до якого позовні вимоги відповідач вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування заперечень із посиланням на протокол засідання правління акціонерного товариства «Укрзалізниця» від 24.12.2021 № Ц-56/146 Ком.т. та Положення про уповноважену особу (осіб) АТ «Укрзалізниця», затвердженим протоколом засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 07.10.2021 № Ц-56/1 12 Ком.г. вказує, що відповідальною особою за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель є уповноважена особа Шеремета Світлана Георгіївна (начальник відділу з організації тендерних процедур товарів служби організації та проведення закупівель регіональної філії «Одеська залізниця»), яка не оприлюднила інформацію про закупівлю, а саме - звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії Договору. Зазначає, що станом на дату завершення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Замовника звіт про виконання договору про закупівлю уповноваженою особою оприлюднено не було, тому адміністративне стягнення було накладено в межах терміну, встановленим статтею 38 КУпАП. Щодо строку складання протоколу про адміністративне правопорушення №15-0052/2024/гір відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164-14 КУпАП зазначає, що особу, яка вчинила адміністративне порушення, виявлено саме 13.03.2024, в той час коли вона з'явилась для складання та підписання протоколу, зазначена особа мала при собі та надала документи, які посвідчують особу - паспорт, облікову картку фізичної особи - платника податків, а отже, протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті164-14 КУпАП від 13.03.2024 № 15- 0052/2024/пр було складено протягом двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Як установлено судом, Південним офісом Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Українська залізниця» в частині діяльності регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» за період з 01.07.2020 по 30.06.2023.
Як слідує з витягу акта виїзної планової ревізії від 29.01.2024 № 05-21/6, під час зазначеної ревізії були встановлені, зокрема, порушення допущенні в частині проведення процедури відкритих торгів за предметом ДК 021:2015:44320000-9: Кабелі та супутня продукція - арматура контактної мережі (кронштейни для шлейфів) (інформація розміщена на вебпоргалі Уповноваженого органу з питань закупівель «Рго2огго» за номером І О: ГІА-2021-12-30-004273-с), а саме: порушення пункту 12 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник не оприлюднив звіт про виконання договору поставки від 28.02.2022 № ОД/НХ-22-40НЮ - протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії Договору.
13.03.2024 посадовою особою відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення № №15-0052/2024/пр, за змістом якого виявлено порушення законодавства про закупівлі: неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі. Замовником не оприлюднено звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору поставки від 28.02.2022 року №ОД/НХ-22-40НЮ. За результатами проведеної перевірки, згідно акту ревізії від 29.01.2024 року №05-21/6, між Замовником (регіональна філія «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця») та ТОВ «Трейд Індекс Компані» було укладено договір поставки від 28.02.2022 року №ОД/НХ-22-40НЮ, відповідно п. 16.2 якого строк його дії встановлюється з підписання сторонами та діє до 31.12.2022 року. Згідно наданих Замовником документів, виконання договору відсутнє, поставка товару за вказаним договором не здійснювалась. На порушення пункту 12 частини першої статті 10 Закону України «Про Публічні закупівлі» Замовник не оприлюднив звіт про виконання договору поставки від 28.02.2022 року №ОД/НХ-22-40НЮ, - протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору. Південний офіс Держаудитслужби дійшов висновку, що відповідальною за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель є Уповноважена особа Шеремета Світлана Георгіївна згідно з витягом з протоколу засідання правління акціонерного товариства «Укрзалізниця» від 24.12.2021 №Ц-56/146 Ком.т. та Положенням про Уповноважену особу (осіб) АТ «Укрзалізниця», затвердженим протоколом засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 07.10.2021 №ц-56/112 Ком.т. Отже, відповідальною за встановлене порушення є уповноважена особа (начальник відділу з організації тендерних процедур товарів служби організації та проведення закупівель регіональної філії «Одеська залізниця») Шеремета Світлана Георгіївна, яка не оприлюднила інформацію про закупівлю, а саме - звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії Договору. Дата вчинення правопорушення - 30.01.2023. Порушення виявлено 29.01.2024 під час ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності, яке задокументовано в акті від 29.01.2024 № 05-21/6.
Судом установлено, що постановою посадової особи відповідача про накладення адміністративного стягнення №15-0027/2024пп від 26.03.2024 року, визнано ОСОБА_1 винною у порушенні законодавства про закупівлі щодо неоприлюднення інформації про закупівлі, ч.1 ст. 164-14 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Згідно пункту 12 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, в тому числі звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.
Згідно з ч.1 ст. 164-14 КУпАП порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз'яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції, - тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивачка у своєму адміністративному позові стверджує, що законодавство про закупівлі не порушувала, при цьому посадовою особою, яка винесла постанову, порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, пункту 1 частини 2 статті 2 та частини 1 статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи повинен керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Отже, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Тобто приписами ст. 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.
Згідно з п.7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Як слідує зі змісту ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.
Визначення цього терміну також надає і Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2018 року (справа №242/924/17). Так, відповідно до позиції Верховного Суду "триваюче" правопорушення це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Аналізуючи склад правопорушення, який міститься в частині 1 ст. 164-14 КУпАП, а саме неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства, суд вважає, що таке правопорушення не може вважатися триваючим, у розумінні наведених правових норм та позиції Верховного Суду.
На думку суду законодавець, встановлюючи відповідальність за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації, встановив чіткі часові рамки, які повинні дотримуватися суб'єктом вказаного правопорушення при виконанні своїх обов'язків і порушення цих часових обмежень тягне за собою відповідальність з моменту вчинення або невчинення відповідних дій.
Так, у межах спірних правовідносин, правопорушення у вигляді неоприлюднення звіту про виконання договору про закупівлі є завершеним з 30.01.2023, так як останнім днем публікації звіту про виконання договору за результатами закупівлі є 28.01.2023.
З огляду на те, що правопорушення, за яке притягнуто позивачку до адміністративної відповідальності, не носить характер триваючого та на час винесення оскаржуваної постанови закінчився строк притягнення до адміністративної відповідальності (28.03.2023), визначений у ч.1 ст. 38 КУпАП, посадовою особою відповідача притягнуто позивачку до адміністративної відповідальності та накладено не неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу поза межами строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Таким чином суд вважає, що відповідачем прийнято оскаржувану постанову про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за порушення п.12 ч.1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» та накладення адміністративного стягнення поза межами строку, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова №15-0027/2024пп від 26.03.2024 про накладення адміністративного стягнення, винесену Південним офісом Держаудитслужби, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-14 КУпАП підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення слід закрити.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано Договір про надання правничої допомоги від 12.03.2024 року; додаток до Договору про надання правничої допомоги від 12.03.2024 року; копію квитанції від 26.03.2024 року до прибуткового касового ордера.
Враховуючи вимоги діючого законодавства, надані стороною позивача письмові докази, та беручи до уваги заперечення відповідача щодо розміру таких витрат, суд вважає вказані понесені витрати є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Крім того, згідно з частиною першою статті 139 КАС України з відповідача Південного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 139, 242-246, 250, 272, 286, 295 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до Південного офісу Держаудитслужби про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову №15-0027/2024пп від 26.03.2024 про накладення адміністративного стягнення, винесену Південним офісом Держаудитслужби, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-14 КУпАП.
Справу відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з Південного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477150) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень та судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) гривень.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Юлія КОВТУН