Справа 522/7498/24
Провадження 1-кп/522/2716/24
20.12.2024 м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши кримінальне провадження за ЄРДР № 22024000000000133 від 12.02.2024 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,
На розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 терміном на шістдесят днів, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не змінились та не відпали.
Обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора, зокрема посилаючись на те, що пред'явлене йому обвинувачення є надуманим, побудоване на припущеннях та не відповідає фактичним обставинам справи; ризики, на які посилається прокурор у клопотанні є необґрунтованими і не підтверджені допустимими та достовірними доказами. Також посилався на наявність у нього сталих соціальних та родинних зв'язків в Україні, дружини та неповнолітнього сина, постійного місця проживання, позитивних характеристик.
Захисник підтримала позицію обвинуваченого ОСОБА_6 , заперечувала проти клопотання прокурора та просила суд обрати обвинуваченому більш м'який запобіжний захід, зокрема у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали, суд встановив наступне.
Так, ухвалою суду від 12.11.2024 обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 10.01.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд враховує, що ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, проти основ національної безпеки України та у разі визнання винуватим, йому загрожує основне покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеними прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість спроб обвинуваченого: переховуватись від суду.
Доводи обвинуваченого щодо невідповідності пред'явленого обвинувачення фактичним обставинам справи можуть бути перевірені судом лише після дослідження усіх доказів, що будуть надані сторонами кримінального провадження, їх оцінки відповідно до приписів ст. 94 КПК України та прийняття рішення по суті.
Посилання ж сторони захисту з приводу того, що обвинувачений має позитивні характеристики, дружину та неповнолітнього сина, на думку суду не спростовують існування вищезазначеного ризику.
При цьому, суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 продовжено строком на 90 діб. Законом України № 4024-IX від 29.10.2024 зазначений Указ затверджено.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що існують, передбачені законом, підстави для продовження, як єдиного можливого, обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у межах строку визначеного ст. 197 КПК України, тобто до шістдесяти днів.
Крім того, зважаючи на викладені обставини та беручи до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, суд з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, не вважає за можливе визначати обвинуваченому розмір застави у якості альтернативного запобіжного заходу, оскільки зазначений запобіжний захід не зможе запобігти вказаному вище ризику.
На підставі ст. ст. 110,177, 178, 183, 199, 314, 315, 331, 370, 372, 376,392, 395, 532 КПК України,-
Клопотання прокурора задовольнити, продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 60 (шістдесяти днів), тобто до 17.02.2025.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженим службовим особам місця ув'язнення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3