Справа № 296/7880/24
2-а/296/143/24
"23" грудня 2024 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі: головуючого судді Шкирі В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного правопорушення, -
28.08.2024 позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, зі змісту якого просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3750690 від 04.02.2021 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Позивач обґрунтував свій позов тим, що 21 серпня 2024 року в Корольовському відділі Державної виконавчої служби місті Житомирі центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) отримав копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, постанова ЕАН 3750690 від 04.02.2021 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розмірі 425 гри. за ст. 126 ч. 1 КУпАП за адміністративне правопорушення якого не вчинював.
У постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі ЕАН 3750690 від 04.02.2021 року вказується наступне: «що ОСОБА_1 куруючи автомобілем РЕНО НОМЕР_1 04.02.2021 року 15.00 годин м. Житомирі по проспекту Миру 106 без заднього державного номерного знаку, також не мав при собі та не пред'явив обов'язкового полісу страхування чим порушив п.2.1 ПДР». цією постановою мене притягнуто до відповідальності по ст. 126 ч. 1 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення вигляді штрафу розмірі 425 гривень за правопорушення які не вчинював, при цьому мені взагалі (копії) на руки не надавалися.
Позивач вказує, що не порушив правил дорожнього руху, а відповідачем не були з'ясовані і не доведені обставини, які б свідчили про наявність в його діях проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Зазначену постанову вважає незаконною, оскільки він рухався на автомобілі з дотриманням Правил дорожнього руху.
На думку позивача, правових підстав зупиняти його автомобіль та вимагати документи на автомобіль та посвідчення водія у інспектора поліції не було.
16.09.2024 ухвалою судді було відкрито провадження в адміністративній справі.
До початку розгляду справи представником відповідача - ГУНП в Житомирській області подано клопотання, в якому зазначено, що він є неналежним відповідачем.
23.10.2024 судом задоволено клопотання позивача про заміну неналежного відповідача - ГУНП в Житомирській області на Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції.
Управління патрульної поліції в Житомирській області визнало себе належним відповідачем у даній справі, надавши суду першої інстанції відзив на позовну заяву 07.11.2024, підписаний представником Оленою Ярошенко на підставі довіреності, виданої Департаментом патрульної поліції, на уповноваження діяти у тому числі в інтересах Управління патрульної поліції в Житомирській області.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову оскільки дії інспектора відповідають вимогам діючого законодавства, штраф накладено в межах санкції ч.1 ст.126 КУпАП.
Позивач в судове засідання не з'явився,був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату слухання справи повідомлений належним чином. У поданому відзиві просила відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши письмові докази суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_2 виданим 27.07.2002 (а.с. 12) та має картку платника податків № НОМЕР_3 (а.с. 12 зворотній бік).
ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_4 видане 18.06.1994 ДАІ МВС -УВС м.Житомир, та є власником автомобіля RENAULT PREMIUM з номерним знаком НОМЕР_1 .
04.02.2021 о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем РЕНО НОМЕР_1 , 04.02.2021 року о 15 год. 00 хв. в м.Житомирі по проспекту Миру 106 без заднього державного номерного знаку, а також не мав при собі та не пред'явив поліс обов'язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 ПДР. внаслідок чого був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та на нього накладено стягнення в вигляді штрафу на суму 425,00 грн. про що свідчить постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3750690.
Спірна постанова не вручалася ОСОБА_1 оскільки він відмовився від її підпису та оримання (а.с.15 ) та згідно відостей вказаних в корінці її було направлено поштою 05.02.2021.
Згідно підпису ОСОБА_1 21.08.2024 він отримав копію постанови в відділі ДВС (а.с.24 зворот)
28.08.2024 позивач звернувся до суду.
Таким чином судом встановлено, що існує спір з приводу притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом не було поновлено строків на звернення до суду під час відкриття провадження у справі та було вирішено з6ясувати це питання під час судового розгляду..
Наразі суд вважає, що дійсно наявні підстави для його поновлення оскільки відповідач не довів, що спірну постанову позивач отримав у 2021 році , натомість позивач довів, що копію постанови він отримав 21.08.2024 в відділі ДВС та вже 28.08.2024 звернувся до суду.
Враховуючи викладене суд вважає за необхідне поновити строк звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 .
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного
Частиною 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до змісту постанови серії ЕАН №3750690 від 04.02.2024 в м. Житомирі по вулиці проспект Миру, 106, водій керував транспортним засобом Рено з номерним знаком НОМЕР_1 без заднього номерного знаку та на законну вимогу поліцейського не пред'явив поліс (сертифікат) обоє 'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.4.а, 2.9.в ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 36КУпАП
Частиною першою ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425,00 грн).
Частиною шостою ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850,00 грн).
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових
Разом з цим на позивача накладено стягнення лише за ч.1 ст.126 КУПаП - штраф 425 грн (за непред'явлення полісу страхування)
За правилами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об'єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.
Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ
За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Позивач, як на основну підставу задоволення позовних вимог, покликається на відсутність підстав для зупинки автомобіля RENAULT PREMIUM з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 04.02.2021 о 15 год. 00 хв. в м. Житомирі по проспекту Миру, 106. Позивач вважає, що зупинку можна було здійснити тільки за порушення ПДР, яких він не вчиняв.
Права та обов'язки водія транспортного засобу передбачені ЗУ «Про національну поліцію». Нижче розглядаємо законні підстави для зупинки транспортного засобу та перевірки документів. Однією з підстав зупинки транспортного засобу є порушення правил дорожнього руху. Всі одинадцять підстав для зупинки транспортного засобу передбачені ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» (далі - Закон).
Зокрема, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Так ч.3 ст. 18 Закону зобов'язує поліцейського, звертаючись до водія, назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення.
Відповідно до ч.3 ст. 35 Закону, поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.
В той же час ч.. 1 ст. 8 Закону зобов'язує поліцейського дотримуватися законів та не порушувати прав водія. Водій має право на отримання інформації хто саме його зупинив, по якій причині та має право на безперешкодний рух за відсутності законних підстав для його зупинки.
Матеріали справи взагалі не містять доказів, що ОСОБА_1 курував автомобілем РЕНО НОМЕР_1 04.02.2021 року 15.00 годин м. Житомирі по проспекту Миру 106 без заднього державного номерного знаку та що він відмовився пред'явити страхові поліси. Поліси страхування в позивача були наявні станом на 04.02.2021
Отже, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП, а всі сумніви суд тлумаче на користь позивача з огляду на таке.
Згідно з рішенням Європейського суд з прав людини у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи.
Зокрема, у справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
В постанові Касаційного адміністративного суд у складі Верховного суду від 08.07.2020 року по справі № 463/1352/16-а вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
Як передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 610 грн. 00 коп.
У зв'язку з задоволенням позову з Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 610,00 грн сплаченого позивачем 14.08.2023
Керуючисьст.62 Конституції України, ст.139,242,244,245,246,255,371 КАС України, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАН № 3750690 від 04.02.2021 про накладення адміністративного правопорушення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3750690 від 04.02.2021 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАПу зв'язку з відсутністю в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції (місце знаходження м. Житомир, вул. Рокровська,96) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , судові витрати, понесені позивачем при поданні адміністративного позову до суду, а саме: судовий збір в сумі 610 (шістсот десять) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та оголошено 24.12.2024
Cуддя В. М. Шкиря