Справа № 207/255/24
Провадження № 1-в/191/405/24
іменем України
12 грудня 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області клопотання начальника державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про звільнення від покарання, призначеного вироком, у відповідність до чинного законодавства відносно засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Кам'янське Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 липня 2024 року за ч.2 ст.190, ч.1 ст.71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі,-
До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання начальника державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94) про приведення вироку Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 липня 2024 року відносно засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог Закону України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Прокурор у судовому засіданні просив клопотання задовольнити частково.
Представник заявника і засуджений ОСОБА_4 надали суду письмові заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Дослідивши матеріали подання, суд встановив наступне.
Вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2020 року ОСОБА_4 було засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк 1 рік. ОСОБА_4 засуджений за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) загальною вартістю 900,00 грн., яке мало місце 20 серпня 2016 року.
Вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 травня 2023 року ОСОБА_4 було засуджено за ч.2 ст.190, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано покарання за вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2020 року і остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі. За даним вироком ОСОБА_4 засуджений за заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) на загальну суму 2375,10 грн., яке мало місце 22 жовтня 2020 року, а також за відкрите викрадення чужого майна (грабіж) на загальну суму 4649,72 грн., яке мало місце 20 травня 2021 року.
Вироком Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 липня 2024 року ОСОБА_4 було засуджено за ч.2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, приєднано частково невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 30 травня 2023 року і остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 3 місяця позбавлення волі. За даним вироком ОСОБА_4 засуджений за заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) на загальну суму 2950,00 грн., яке мало місце 02 січня 2024 року.
На теперішній час ОСОБА_4 відбуває покарання в державній установі «Синельниківська виправна колонія (№94)».
Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно з п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
09 серпня 2024 набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі Закон №3886-IX). Зокрема, указаним законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2016 року складає 1330 грн. 00 коп. А отже, сума соціальної пільги у 2016 році становить 665 грн. 00 коп. (1330 грн. х 50% = 665 грн. 00 коп.). Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст.51 КУпАП станом на 01 січня 2016 року складає 1330 грн. 00 коп.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2023 року складає 2102 грн. 00 коп. А отже, сума соціальної пільги у 2020 році становить 1051 грн. 00 коп. (2102 грн. х 50% = 1051 грн. 00 коп.). Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст.51 КУпАП станом на 01 січня 2020 року складає 2102 грн. 00 коп.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2021 року складає 2270 грн. 00 коп. А отже, сума соціальної пільги у 2021 році становить 1135 грн. 00 коп. (2270 грн. х 50% = 1135 грн. 00 коп.). Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст.51 КУпАП станом на 01 січня 2021 року складає 2270 грн. 00 коп.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2024 року складає 3028 грн. 00 коп. А отже, сума соціальної пільги у 2024 році становить 1514 грн. 00 коп. (3028 грн. х 50% = 1514 грн. 00 коп.). Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст.51 КУпАП станом на 01 січня 2024 складає 3028 грн. 00 коп.
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Закон №3886-IX, яким унесені зміни до ст.51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі. Відповідна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року у справі №278/1566/21.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Отже, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) у 2016 році, вартість майна на момент вчинення кримінального правопорушення складала 900,00 грн., тобто не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також ОСОБА_4 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) у 2024 році, вартість майна на момент вчинення кримінального правопорушення складала 2950,00 грн., тобто не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, у зв'язку із декриміналізацією вчинених ОСОБА_4 діянь, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для звільнення засудженого від призначеного покарання:
- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України за вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2020 року;
- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України за вироком Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 липня 2024 року.
Також ОСОБА_4 за вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 травня 2023 року вчинив у 2020 році вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вартість якого складала 2375,10 грн., тоді як два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 01 січня 2020 року складали 2102,00 грн.
Крім того, ОСОБА_4 за вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 травня 2023 року у 2021 році вчинив відкрите заволодіння чужого майна (грабіж), вартість якого складала 4649,72 грн., тоді як два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 01 січня 2021 року складали 2270,00 грн.
Отже, вчинені ОСОБА_4 діяння у 2020 та 2021 роках не підлягають декриміналізації, оскільки вартість майна на момент вчинення кримінальних правопорушень перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян.
З огляду на викладене, за вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 травня 2023 року ОСОБА_4 слід вважати засудженим за ч.2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, ОСОБА_4 остаточно вважати засудженим до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.74 КК України, ст.ст.369-372, 376, 537, 539 КПК України, суд,-
Клопотання начальника державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про звільнення від покарання, призначеного вироком, у відповідність до чинного законодавства відносно засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.
Негайно звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з усуненням законом караності діянь, за які він був засуджений, від призначеного покарання:
- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України за вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2020 року;
- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України за вироком Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 липня 2024 року.
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що засуджений вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 травня 2023 року за ч.2 ст.190 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, ОСОБА_4 остаточно вважати засудженим до покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_4 , тобто з 15 березня 2024 року.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання час попереднього ув'язнення з 17 червня 2021 року до 18 травня 2023 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк цілодобового домашнього арешту з 10 січня 2024 року до 07 березня 2024 року, виходячи з такого співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1