Справа № 185/7258/24
Провадження № 2/185/3925/24
24 грудня 2024 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Рожкової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу ЄУ № 185/7258/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
В липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .
Позов мотивований тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.2016, посвідченого державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шкицькою Ю.А. за р. № 1-3548, позивачу на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 .
За вказаною адресою по теперішній час зареєстрована відповідач, колишня дружина позивача, яка з 25.11.2022 за цією адресою не проживає без поважних причин. За комунальні послуги не сплачує, її речі у будинку відсутні. Від зняття з реєстрації місця проживання відповідач ухиляється. Факт реєстрації відповідача у будинку створює позивачу перешкоди у реалізації прав користування та розпорядження належним йому майном, нарахування надмірних комунальних послуг, та складнощі з оформленням субсидії.
Тому позивач просить визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за вказаною адресою.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження по вищевказаній справі та призначено справу до розгляду з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, згідно з якою просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення по справі не заперечував.
Відповідач належним чином повідомлена в судове засідання повторно не з'явилася, відзив не подала.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 26.11.2016, посвідченого державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шкицькою Ю.А. за р. № 1-3548.
Відповідно до відомостей відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області від 23.07.2024 № 1866 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до частини першої статті 405 ЦК України, статті 156 ЖК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Аналіз приведених норм закону дає підстави для висновку про те, що право користування жилим приміщенням, що належить громадянинові на праві власності, нарівні з власником виникає у членів сім'ї власника житла, які проживають разом з ним.
Позивач і відповідач розірвали шлюбні відносини 25.04.2023, відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , не є членом сім'ї власника, та з 25.11.2022 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджують сусіди ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно до акту квартального комітету № 85 м. Павлограда.
Тому право користування спірним будинком після 25.04.2023 у відповідача виникло не з підстав, передбачених статтею 405 ЦК України і статті 156 ЖК України, а на підставі сервітуту (статті 395, 397, 403 ЦК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 403 ЦК України сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.
Згідно приписів пункту 4 частини першої статті 406 ЦК України сервітут припиняється у разі припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту.
Частиною другою статті 406 ЦК України визначено, що сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 734/387/15-ц, постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 320/6081/16, від 16 січня 2019 року у справі № 243/7004/17, від 06 березня 2019 року у справі № 319/1589/17, від 16 жовтня 2019 року у справі № 243/9627/16-ц, у справі № 472/1123/19 від 29.07.2020.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач користувалась (зареєстрована) спірним жилим приміщенням зі згоди позивача під час дії сервітуту, та такі обставини, які були підставою для встановлення сервітуту, припинились, суд вважає обґрунтованими доводи позову про те, що право користування відповідача чужим майном - будинком АДРЕСА_1 , також припинилось, а тому існують підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.5,12,13,81,89,258,259,263-265,268,273,280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя А. С. Зінченко