Справа № 203/7696/24
Провадження № 2/0203/2601/2024
24 грудня 2024 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Іваницька І.В.,
вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
23 грудня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся через систему «Електронний суд» до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із вищезазначеною позовною заявою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024 року, цивільну справу №203/7696/24, провадження №2/0203/2601/2024, було розподілено головуючому сідді Іваницькій І.В., яка передана судді канцелярією суду - 24.12.2024 року.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність передачі її за підсудністю до іншого суду з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до частини 6 статті 187 ЦПК України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Суддею, відповідно до ч. 8 ст.187 ЦПК України, з метою визначення підсудності, через підсистему «Електронний суд» 24.12.2024 зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача - ОСОБА_2 , за результатами якого отримано відповідь №989788 від 24.12.2024, згідно якої місцезнаходження відповідача значиться адреса: АДРЕСА_1 , що відповідно до адміністративно-територіального поділу міста відноситься до Шевченківського району, а отже й до територіальної юрисдикції Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, як суду за місцем знаходження відповідача.
Положеннями ч. ч. 8, 9 ст. 187 ЦПК України визначено, що за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.
Враховуючи те, що на утриманні у позивача малолітніх або неповнолітніх дітей немає, а також відсутня домовленість подружжя у справі щодо її розгляду за місцем реєстрації, проживання або перебування позивача, підсудність справи визначається за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача ОСОБА_2 , що територіально відноситься до юрисдикції Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю із вказаної підстави здійснюється на підставі ухвали суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закон України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи, що з огляду на предмет та характер спірних правовідносин, а також суб'єктний склад сторін відсутні підстави для застосування положень ст. ст. 28-30 ЦПК України при визначенні підсудності такого позову, а за загальними правилами підсудності (за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача), передбаченими ст. 27 ЦПК України, позов не підсудний Кіровському районному суду м. Дніпропетровська, оскільки зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача знаходиться в Шевченківському районі м.Дніпра, що відноситься до територіальної юрисдикції Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, суд приходить до висновку про необхідність направлення матеріалів даної позовної заяви до зазначеного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України для розгляду за підсудністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 26-32, 258-261, 263, 352-355 ЦПК України, суд-
Цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати на розгляд за підсудністю до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України, та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя І.В. Іваницька