23 грудня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/444/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув у підготовчому засіданні в порядку письмового провадження заяву військової частини НОМЕР_1 про залучення до участі у справі третю особу на стороні відповідача по справі за позовом адвоката Онілова Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказів,
В провадження Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Онілова Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказів.
20 грудня 2024 року через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему від військової частини НОМЕР_1 надійшла заяву про залучення до участі у справі третю особу на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_2 .
В обгрунтування заяви зазначено, що згідно статті 47 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» невиконання (неналежне виконання) службових обов'язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настанню таких наслідків, є підставою для усунення такого військовослужбовця від виконання службових обов'язків. Рішення про усунення військовослужбовця від виконання службових обов'язків приймається прямим командиром (начальником). Про цей факт видається у триденний строк із дня прийняття посадовою особою такого рішення письмовий наказ про проведення службового розслідування.
Тривалість усунення від виконання службових обов'язків не повинна перевищувати тривалості службового розслідування та часу, необхідного для прийняття командиром (начальником) відповідного рішення за результатами такого розслідування.
Наказ про усунення військовослужбовця від виконання службових обов'язків скасовується, якщо за результатами службового розслідування підстави для прийняття такого рішення не підтвердилися або прийнято рішення про притягнення військовослужбовця, який вчинив правопорушення, до дисциплінарної відповідальності.
У разі відмови або ухилення від обов'язкового медичного огляду, а також появи на службі у стані сп'яніння усунення військовослужбовця від виконання службових обов'язків може здійснити безпосередній або прямий начальник, про що негайно доповідається в порядку підпорядкованості із зазначенням причин і обставин усунення.
Командир (начальник), який усунув підлеглого від виконання службових обов'язків без достатніх підстав, несе за це відповідальність.
За статтею 26 Статуту ЗСУ, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За змістом статей 45 та 48 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем, своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення, зокрема, стосовно молодших та старших офіцерів у вигляді:
- зауваження;
- догана;
- сувора догана;
- позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
- попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
- пониження в посаді;
- пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
- пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
- звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
У силу пункту 83 Дисциплінарного статуту Збройних сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Згідно із пунктом 84 Дисциплінарного статуту Збройних сил України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 29.03.2024 року №1174 зазначено, що за порушення вимог дисциплінарного статуту Збройних Сил України та вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України порушити клопотання перед командиром військової частини НОМЕР_2 про накладення на майора ОСОБА_1 командира групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 дисциплінарного стягнення на підставі п. «д» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України «ПОНИЖЕННЯ В ПОСАДІ» владою старшого командира.
Тобто, накладення стягнення «ПОНИЖЕННЯ В ПОСАДІ» накладається владою командира військової частини НОМЕР_2 . Командир військової частини НОМЕР_1 не в праві накладати такі стягнення, згідно Дисциплінарного статут Збройних Сил України.
Тому, на думку представника відповідача, до адміністративної справи слід залучити, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Військову частину НОМЕР_2 .
Представник заявника 23 грудня 2024 року через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему подав заяву, у який залишив вирішення заяви відповідача про залучення до участі у справі третьої особи на розсуд суду.
У підготовче засідання, призначене на 23 грудня 2024 року, представники сторін не прибули. Представник позивача надав клопотання про проведення підготовчого засідання без участі сторони позивача. Представник відповідача просив розглянути справи без участі представника.
З урахування вимог ч. 9 ст. 205 КАС України, заява відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, розглянуто в порядку письмового провадження.
Розглянув обгрунтованість заяви відповідача про залучення до участі у справи третьої особи, дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Частиною 4 ст. 49 КАС України встановлено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частиною 5 ст. 49 КАС України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Аналіз зазначених норм вказує, що підставами для залучення до участі у справі третьої особи - вплив на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
Представник відповідача не навів, а суд не знайшов підстав, за яких рішення суду може вплинути на права та обов'язки військової частини НОМЕР_2 .
Крім того, суд зазначає, що сам наказ військової частини НОМЕР_2 , яким ОСОБА_1 понизили у військовому званні, має бути самостійним предметом оскарження.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку необгрунтованості заяви відповідача та наявності підстав у її задоволенні.
Керуючись статтями 49, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про залучення до участі у справі третю особу на стороні відповідача по справі за позовом адвоката Онілова Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказів, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути зазначені в апеляційгій скарзі на рішення суду.
СуддяО.В. Ірметова