24 грудня 2024 року № 320/20302/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Регіонального сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) в частині невчинення дій по наданню належних адміністративних послуг та здійсненню перереєстрації автомобіля марки BMW Х5, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 ;
- зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) прийняти документи від ОСОБА_1 щодо перереєстрації автомобіля марки BMW Х5, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 та вчинити дії по їх розгляду та перереєстрації з наданням ОСОБА_1 належної відповіді.
Ухвалою від 19.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач вважає оскаржувану бездіяльність протиправною, оскільки при її допущенні відповідачем порушені приписи чинного законодавства. Крім того, наголошує на дотримання ним всіх необхідних вимог для здійснення перереєстрації вказаного транспортного засобу.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що у межах спірних правовідносин він діяв у відповідності до вимог законодавства.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Відповідачем надано суду заперечення на відповідь на відзив, письмову відповідь на які також надано позивачем.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (надалі - Порядок №1388).
Цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх (пункт 2 Порядку №1388).
Пунктом 15 Порядку №1388 державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів (крім випадків, визначених цим пунктом) здійснюються після проведення експертного дослідження працівниками Експертної служби МВС або інших державних спеціалізованих установ, що провадять судово-експертну діяльність, які мають присвоєну в установленому Законом України «Про судову експертизу» порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними спеціальностями (далі - фахівці, які проводять експертне дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів).
За результатами проведеного експертного дослідження транспортного засобу фахівці, які проводять експертне дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів, складають відповідний висновок. Відомості, що містяться в такому висновку, у день проведення експертного дослідження невідкладно вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Висновок, складений за результатами експертного дослідження, або відомості, що містяться в ньому, не пізніше як через десять діб після дня внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів подаються / вносяться власником разом із заявою про державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортного засобу до сервісного центру МВС (незалежно від місця проведення експертного дослідження).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.11.2020 № 777 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17.01.2023 № 11), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.11.2020 за № 1152/35435, затверджено Порядок реєстрації фізичних та юридичних осіб у системі керування чергою для отримання послуг, які надаються територіальними сервісними центрами МВС та Експертною службою МВС (далі - Порядок №777), який установлює механізм здійснення реєстрації фізичних та юридичних осіб у системі керування чергою для отримання послуг, які надаються територіальними сервісними центрами МВС та Експертною службою МВС (далі - система керування чергою).
Для отримання послуг у ТСЦ МВС та/або Експертній службі МВС суб'єкти звернення реєструються в системі керування чергою за допомогою онлайн-сервісу, термінала або уповноважених працівників (пункт 1 розділу II Порядку №777).
Для здійснення реєстрації в системі керування чергою за допомогою термінала суб'єкт звернення вводить своє прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) або найменування юридичної особи (у разі звернення уповноваженого представника юридичної особи), номер телефону, обирає послугу, дату та час надання послуги із числа доступних. Додатково можуть зазначатися номерний знак або ідентифікаційний номер транспортного засобу та/або реквізити документів, необхідні для отримання послуги (пункт 7 розділу II Порядку №777).
Надання послуги суб'єкту звернення здійснюється відповідним ТСЦ МВС та/або Експертною службою МВС у день та час, визначені в талоні про реєстрацію в системі керування чергою (пункт 11 розділу II Порядку №777).
Згідно з пунктом 13 розділу II Порядку №777 запрошення суб'єкта звернення до робочого місця, за яким надаватиметься послуга, здійснюється шляхом звукового та/або візуального оповіщення адміністратором ТСЦ МВС або працівником Експертної служби МВС, або в автоматичному режимі засобами системи керування чергою (за наявності технічної можливості) у порядку черговості з урахуванням часу, зазначеного в талоні про реєстрацію в системі керування чергою, крім випадків, передбачених пунктом 7 розділу III цього Порядку.
У разі неявки суб'єкта звернення протягом однієї хвилини з моменту запрошення до робочого місця, за яким надаватиметься послуга, його буде повторно запрошено до такого робочого місця засобами системи керування чергою двічі з інтервалом в 1 хвилину.
У разі неявки суб'єкта звернення протягом трьох хвилин із моменту першого запрошення до робочого місця, за яким надаватиметься послуга, його номер реєстрації в системі керування чергою системою автоматично скасовується.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви позивачем додано два талони запису до ТСЦ МВС №8043:
№ 96 на 22.02.2023 на 14:50 год. на ім'я Власова ( НОМЕР_3 ) на запис для проведення експертного дослідження транспортного засобу, та
№132 на 22.02.2023 на 15:52 год. на ім'я Власова ( НОМЕР_3 ) на запис для проведення перереєстрації транспортного засобу на нового власника.
Відповідно до інформації із системи керування чергою за 22.02.2023 по ТСЦ МВС №8043, 21.02.2023 було видано талон на реєстрацію в системі керування чергою на 22.02.2023 на 15:52 год. на ім'я Власова, державний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_3 , на отримання послуги з перереєстрації транспортного засобу.
З урахуванням вищенаведених вимог Порядку №1388 та Порядку №777 проведення державної перереєстрації транспортного засобу здійснюється після проведення експертного дослідження працівниками Експертної служби МВС.
Суб'єкта звернення із талоном 132, зареєстрованого на ім'я Власова, днз НОМЕР_3 , було запрошено адміністратором до робочого столу о 16:14 год, та у відповідності до вимог пункту 13 розділу II Порядку №777 через неявку суб'єкта звернення протягом трьох хвилин із моменту першого запрошення до робочого місця, його номер реєстрації в системі керування чергою системою було скасовано, що підтверджується інформацією із системи керування чергою за 22.02.2023 по ТСЦ МВС №8043.
Тобто, позивач, який зареєструвався в системі керування чергою з талоном №132 на ім'я Власова, днз НОМЕР_3 , не з'явився за викликом до робочого столу адміністратора для отримання послуги з перереєстрації транспортного засобу.
Крім того, з доданого позивачем талона №96 вбачається, що позивач перед записом на отримання послуги з перереєстрації записався в електронну чергу на 14:50 год. для проходження експертного дослідження. Однак, згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, інформація про проведення експертного дослідження транспортного засобу BMW Х5, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 у період з 14.12.2022 по 17.08.2023 відсутня, що вказує на те, що експертне дослідження вказаного транспортного засобу не проводилося.
Зазначене свідчить про те, що позивач зареєструвався 22.02.2023 в системі керування чергою на ім'я Власова, днз НОМЕР_3 , для отримання спочатку послуги з експертного дослідження, а потім - з перереєстрації транспортного засобу, однак всупереч вимогам пункту 15 Порядку №1388, для отримання послуги з перереєстрації транспортного засобу позивач за викликом до адміністратора не з'явився.
Таким чином, на думку суду, твердження позивача про те, що через дії посадових осіб РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві позивач не зміг перереєструвати 22.02.2023 транспортний засіб є такими, що не відповідають дійсності, та спростовуються вищенаведеними обставинами, оскільки позивач не з'явився за викликом до робочого столу адміністратора для отримання послуги з перереєстрації транспортного засобу, та не міг отримати відмову в проведенні цієї реєстраційної операції.
Позивач вважає відповідь надану РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві від 22.03.2023 №31/26-Ш-285, у відповідь на його звернення від 01.03.2023, офіційною відмовою. Однак, у відповіді від 22.03.2023 №31/26-111-285 позивачу підтверджено те, що він не міг отримати відмову в проведенні перереєстрації 22.02.2023 транспортного засобу, через те, що він не звертався до адміністратора для її отримання. Також підтверджено, що відомості про проведення експертного дослідження спірного транспортного засобу в Єдиному державного реєстрі транспортних засобів відсутні.
Згідно із пунктом 15 Порядку №1388 висновок, складений за результатами експертного дослідження, або відомості, що містяться в ньому, не пізніше як через десять діб після дня внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів подаються / вносяться власником разом із заявою про державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортного засобу до сервісного центру МВС (незалежно від місця проведення експертного дослідження).
Тобто, протягом 10 діб (термін дії висновку з експертного дослідження) після проведення експертного дослідження та внесення відомостей про нього до Єдиного державного реєстру транспортних засобів власник транспортного засобу може звернутися до будь-якого територіального сервісного центру МВС для проведення реєстраційної операції з транспортним засобом.
Натомість, висновки експертів, на які посилається позивач, від 17.05.2021 та від 22.02.2019, не відповідають таким вимогам п. 15 Порядку №1388, встановленим до складення висновків експертного дослідження.
Відповідно до пункту 14 розділу II Порядку №777 адміністратором ТСЦ МВС або працівником Експертної служби МВС після явки суб'єкта звернення до робочого місця, за яким надаватиметься послуга, у разі виявлення передбачених законодавством підстав для відмови в наданні такому суб'єкту звернення послуги здійснюється скасування номера реєстрації в системі керування чергою.
У разі скасування реєстрації у випадку, визначеному пунктом 14 цього розділу, адміністратором ТСЦ МВС або працівником Експертної служби МВС до системи керування чергою вносяться відомості щодо підстав відмови в наданні послуг суб'єкту звернення (пункт 15 розділу II Порядку №777).
Тобто, у разі відмови позивачу у наданні 22.02.2023 послуги з перереєстрації транспортного засобу, в системі керуванні чергою відображалася б інформація про те, що прийом «розпочато», було зазначено загальну тривалість прийому, та відмітка «скасовано» із зазначенням підстав для відмови в наданні позивачу послуги, чого в дійсності не має місця.
Таким чином, судом встановлено, що адміністратором ТСЦ МВС №8043 22.02.2023 у визначений в талоні № 132 день та час було викликано позивача для надання адміністративної послуги, однак позивач не з'явився, у зв'язку з чим адміністратор не зміг надати адміністративну послугу. Тому твердження позивача про допущення відповідачем протиправної бездіяльності у вигляді невчинення дій по наданню належних адміністративних послуг позивачу та здійсненню перереєстрації автомобіля марки BMW Х5, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , суд визнає безпідставним. Як наслідок суд не вбачає підстав для задоволення як таких позовних вимог, так і похідних від них вимог про зобов'язання відповідача здійснити таку перереєстрацію.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в м. Києві (01011, місто Київ, вулиця Арсенальна, будинок 9/11; код ЄДРПОУ 43611844) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.