24 грудня 2024 року Справа 160/32305/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
06 грудня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника Стрижака Євгенія Юрійовича через систему «Електронний суд» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, з вимогами:
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області прийняти до розгляду та розглянути, подану ОСОБА_1 , декларацію про відмову від іноземного громадянства від 23.10.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області завершити процедуру щодо прийняття до громадянства, оформити та видати паспорт громадянина України ОСОБА_1 .
Вказана позовна заява ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 залишена без руху через невідповідність вимогам ст..ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду уточненого позову, для суду та відповідача, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню.
Копію означеної ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду отримано представником позивача 10.12.2024 через систему “Електронний суд», що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.
20.12.2024 від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків. Відповідно до зазначеної заяви для усунення недоліків додано уточнену позовну заяву, в якій викладені позовні вимоги в наступній редакції, а саме:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті декларації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про відмову від іноземного громадянства від 23.10.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повторно розглянути подану ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) декларацію про відмову від іноземного громадянства від 23.10.2024 року, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.
Так, за приписами частини першої-другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до пункту 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Отже, предмет судового розгляду, який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим.
При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні частини 1 статті 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права.
В уточненій позовній заяві позивач стверджує, що листом від 24.10.2024 відповідач повідомив позивача, що саме на неї покладається обов'язок припинити іноземне громадянство про що подати відповідний документ та зазначено, що поданий бланк декларації не взято до уваги.
Також позивач зазначає, що наслідком протиправної бездіяльності відповідача є неможливість завершення процедури щодо прийняття до громадянства, оформлення та видачі позивачу паспорту громадянина України.
При цьому в позовних вимогах позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті декларації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про відмову від іноземного громадянства від 23.10.2024 року, однак яким саме документом викладена зазначена відмова у прийнятті декларації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про відмову від іноземного громадянства від 23.10.2024 року, позивач не зазначає.
Отже, в своїх позовних вимогам позивач не зазначає, яким саме документом вразилось порушення її прав, свободи чи інтересів, та яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права та які підлягають оскарженню.
Так, не є чіткими та зрозумілими заявлені вимоги.
Згідно з частиною 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України.
Крім того, виходячи з приписів КАС України передумовою для зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є оскарження позивачем та встановлення судом факту допущення відповідачем протиправних дій, рішення чи бездіяльності.
Отже, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено в чому саме вразилось порушення її прав, свободи чи інтересів, та яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права та які підлягають оскарженню.
Суд зазначає, що зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їх виправлення в майбутньому може вплинути на ефективність виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, частиною 1 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до положень статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Згідно з частиною другою статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Оскільки суд дійшов висновку, що з урахуванням поданої уточненої позовної заяви на виконання ухвали суду від 10.12.2024 недоліки позовної заяви не усунуто, то слід продовжити позивачу строк на усунення недоліків.
Керуючись статтями 118, 119, 121, 169, 241-243 КАС України, суддя, -
Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду уточненого позову, для суду та відповідача з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено яким саме документом вразилось порушення її прав, свободи чи інтересів, та яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права та які підлягають оскарженню.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков