24 грудня 2024 р.Справа № 160/33277/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
17.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 пільгової вислуги до його календарної вислуги років за час служби, зокрема, за період з 01.12.1999 по 16.11.2006, з 10.01.2007 по 24.05.2009, з 01.06.2009 по 14.12.2010 - за час служби у підрозділах боротьби з економічною злочинністю, за період з 14.12.2010 по 09.04.2015 у спеціальних підрозділах з організованою злочинністю та з 17.03.2015 по 10.07.2015, тобто за час проходження служби, протягом якого брав участь в антитерористичній операції та з 01.09.1991 по 21.06.1995 тобто часу навчання у вищому навчальному закладі - з розрахунку 1 рік навчання за 6 місяців служби та не підготовки ОСОБА_1 документів у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 року, необхідних для призначення пенсії відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та підпунктом «в» пункту 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 в редакції, що діяла до 19 лютого 2022 року та не надсилання цих документів до відповідного органу Пенсійного фонду України;
-зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 пільгову вислугу років до його календарної вислуги років за час служби, зокрема, за період з 01.12.1999 по 16.11.2006, з 10.01.2007 по 24.05.2009, з 01.06.2009 по 14.12.2010 - за час служби у підрозділах боротьби з економічною злочинністю, за період з 14.12.2010 по 09.04.2015 у спеціальних підрозділах з організованою злочинністю та з 17.03.2015 по 10.07.2015, тобто за час проходження служби, протягом якого брав участь в антитерористичній операції та з 01.09.1991 по 21.06.1995 тобто часу навчання у вищому навчальному закладі - з розрахунку 1 рік навчання за 6 місяців служби та підготувати ОСОБА_1 документи у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 року, необхідні для призначення пенсії відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та підпунктом «в» пункту 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 в редакції, що діяла до 19 лютого 2022 року та надіслати ці документи до відповідного органу Пенсійного фонду України.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 у справі №160/9438/18 суд зобов'язав ГУНП в Дніпропетровській області зарахувати позивачу до вислуги років: у пільговому обчисленні - час проходження служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції, а також час навчання у вищому навчальному закладі - з розрахунку 1 рік навчання за 6 місяців служби. При цьому, суд апеляційної інстанції в своєму рішенні від 01.08.2019 у справі №160/9438/18 відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог щодо зарахування до вислуги років на пільгових умовах часу служби у підрозділах боротьби з економічною злочинністю та у спеціальних підрозділах з організованою злочинністю органів внутрішніх справ України (міліція), а також у відмовлено у призначенні пенсії, оскільки у позивача була відсутня необхідна календарна вислуга років (24 роки).
Відповідач рішення у справі №160/9438/18 виконав, про що повідомив позивача листом від 11.11.2024 №20/3-С-1469. Також, у листі зазначено, що на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у справі №160/9438/18 наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 5 серпня 2019 року №248 о/с позивачу зараховано до вислуги років: у пільговому обчисленні - час проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції: 00 років 01 місяць 28 днів, а також час навчання у вищому навчальному закладі - з розрахунку 1 рік навчання за 6 місяців служби: 01 рік 10 місяців 25 днів. Враховуючи те, що на день звільнення зі служби в поліції вислуга років з урахуванням строку навчання у вищому навчальному закладі у календарному обчисленні складала менше 24 років, правових підстав для розрахунку позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 вищезазначеного Закону, на думку відповідача, немає.
Виходячи з тексту позовної заяви, а також прохальної частини позову, судом встановлено, що позивачем у цій справі №160/33277/24 заявлено вимоги, які вже були предметом розгляду у справі №160/9438/18.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Положеннями п.2 ч.1 ст.170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
В свою чергу, суд зауважує, що звертаючись до суду з цією позовною та вказуючи позовну вимогу такого формулювання, позивач по суті не згодний з рішеннями судів у справі №160/9438/18 в частині незарахування до стажу періодів роботи у підрозділах економічної безпеки та спеціальних підрозділах боротьби з організованою злочинністю.
Так, позивач вказує, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду справі №160/9438/18 позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо зарахування до вислуги років на пільгових умовах часу служби у підрозділах боротьби з економічною злочинністю та у спеціальних підрозділах з організованою злочинністю органів внутрішніх справ України (міліція) пославшись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.11.2018 у справі №161/4876/17. Однак, у постанові від 14.04.2021 у справі 3480/4241/18 Верховний Суд відступив від висновків щодо застосування норм права, в тому числі, у справі №161/4876/17. З огляду на викладене, позивач вважає, що є всі правові підстави для покладення на Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області обов'язку щодо внесення змін до наказу від 08.10.2018 №277о/с з урахуванням періоду роботи у підрозділах економічної безпеки та спеціальних підрозділах боротьби з організованою злочинністю.
Тобто, позивач, звернувшись в суд з цим позовом, фактично хоче ініціювати перегляд тих позовних вимог, в задоволенні яких Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у справі №160/9438/18.
Також, з аналізу предмету спору у цій справі суд дійшов висновку, що він є аналогічним тому, який був предметом розгляду у справі №160/9438/18.
Зокрема, у справі №160/9438/18 позивач просив зобов'язати ГУНП в Дніпропетровській області здійснити розрахунок вислуги років позивачу з урахуванням: 1) у пільговому обчисленні: періодів проходження служби в органах внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною та організованою злочинністю, 2) часу проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції, а також час навчання у ВНЗ з розрахунку 1 рік навчання за 6 місяців служби; та направити необхідні документи для перерахунку пенсії останньому відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у розмірі 70% його грошового забезпечення.
В цій справі №160/33277/24 ОСОБА_1 просить зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 пільгову вислугу років до його календарної вислуги років за час служби, зокрема, за період з 01.12.1999 по 16.11.2006, з 10.01.2007 по 24.05.2009, з 01.06.2009 по 14.12.2010 - за час служби у підрозділах боротьби з економічною злочинністю, за період з 14.12.2010 по 09.04.2015 у спеціальних підрозділах з організованою злочинністю та з 17.03.2015 по 10.07.2015, тобто, за час проходження служби, протягом якого брав участь в антитерористичній операції та з 01.09.1991 по 21.06.1995 - тобто, часу навчання у вищому навчальному закладі - з розрахунку 1 рік навчання за 6 місяців служби та підготувати документи, необхідні для призначення пенсії відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та надіслати ці документи до відповідного органу Пенсійного фонду України.
Як з'ясовано судом, зокрема з Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на 24.12.2024, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у справі 3160/9438/18 не скасована і не змінена.
Відповідно до п.2) ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Зазначена підстава для відмови у відкритті провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті.
Неможливість повторного розгляду справи між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав за наявності рішення суду, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.
Йдеться про те, що в тих випадках, коли справа вже вирішена судом або коли сторони розпорядилися своїми правами певним чином і суд затвердив ці дії, повторне звернення до суду не допускається.
Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у встановленому законом порядку, перш за все пов'язана з виключністю судового рішення. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Отже, для застосування вказаної підстави для відмови у відкритті провадження необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто, коли позови співпадають за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. При цьому, зазначені підстави для відмови у відкритті провадження у справі спрямовані на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті.
Зміст позовних вимог це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування у даній справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
При визначенні підстави позову як елемента його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.
Як було встановлено судом з позовної заяви та доданих до неї документів, матеріально-правові вимоги у справі №160/33277/24 та №160/9438/18 є тотожними, підстави та предмет позов є ідентичними.
Підсумовуючи вищенаведене, з аналізу предмету спору у цій справі суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на перегляд іншого судового рішення, а саме постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у справі №160/9438/18.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови ОСОБА_1 у відкритті провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст.2, 19, п.2 ч.1 ст.170, ст.171, 294, 295 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчиинити певні дії.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу негайно з позовними матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Відповідно до ч.4, 5 ст.170 КАС України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'ятнадцяти днів, з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 24.12.2024.
Суддя А.О. Сластьон