Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"24" грудня 2024 р. м ХарківСправа № 922/2167/23 (922/4568/24)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н. А.
розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 4568/24/24 від 20.12.2024)
Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 45051254)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (64606, м. Лозова, Харківська область, вул. Свободи, 24, код ЄДРПОУ 32565419)
про стягнення 99 540,75 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (позивач по справі) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (відповідач по справі), в якому просить суд стягнути з відповідача 99 540,75 грн. необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху виходячи з наступного.
По-перше, частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позовна заява була подана позивачем через підсистему Електронний суд ЄСІТС, в зв'язку з чим він не зобов'язаний зазначати інформацію про наявність у нього електронного кабінету, про що вказано у ч. 8 ст. 6 ГПК України. Проте, зазначене не нівелює обов'язку позивача зазначити відповідну інформацію про наявність у відповідача Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, як це прямо передбачено у ст.162 ГПК України.
Проте позивач у поданій позовні заяві зазначає про те, що електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС у відповідача не зареєстрований, водночас додає до позову квитанцію № 2303718 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС (відповідача по справі) від 19.12.2024.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом.
В даному випадку інформація про наявність у відповідача Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС є процесуальним механізмом щодо формування та подальшого інформування цих учасників справи про хід процесу, а відтак ця інформація є вкрай важливою, відтак суд не вдається до надмірного формалізму, а лише пропонує позивачу виконати процесуальний обов'язок щодо змісту позовної заяви.
Таким чином позивачем суперечливо зазначено в поданій позовній заяві відомості про наявність/відсутність електронного кабінету у відповідача даної справи.
За таких обставин, подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
По-друге, в силу п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до абз. 1 та 2 ч.7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
В підтвердження обставин направлення позивачем відповідачу копії позовної заяви з додатками до позовних матеріалів долучено квитанцію № 2303718 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС від 19.12.2024, із якої вбачається: відправником є фізична особа ОСОБА_1 (а не позивач по справі), а із змісту описів найменування направлених документів неможливо встановити факт направлення саме позовної заяви відповідачу по справі, адже в переліку документів відсутній документ з найменуванням «позовна заява».
Таким чином, квитанція № 2303718 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС від 19.12.2024 не є належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами в розумінні приписів процесуального закону, відтак позивачем не подано господарському суду належних документальних доказів, які підтверджують направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів.
По-третє, за умовами п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 91 ГПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів", чинності якому надано наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 № 144 з 2021-09-01, відповідно до умов якого, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
В даному випадку на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, позивачем до позовної заяви надано докази, які не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, частина поданих через електронний кабінет документів (зокрема, актів обстеження комерційного вузла обліку газу), які додані до позовної заяви, не є оригіналами та є лише відсканованою копією, водночас такі документи не містять відповідної належної відмітки про засвідчення копії документа.
По-четверте, згідно п. 3-10 ч. 2 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте позивачем не надано господарському суду обґрунтованого розрахунку суми необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, що стягується.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги вищевикладене суд дійшов до висновку, що позовну заяву відповідно до положень ст. 174 ГПК України слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 163, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вх. № 4568/24/24 від 20.12.2024) залишити без руху.
2. Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали, позивачу у встановлений строк необхідно подати до Господарського суду Харківської області:
- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача по справі;
- належні документальні докази, які підтверджують направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів;
- засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії або оригінали доданих до позовної заяви документів;
- належним чином оформлений обґрунтований розрахунок сум необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, що стягуються.
3. Роз'яснити позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу складено та підписано 24.12.2024.
Суддя Н.А. Новікова