65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"23" грудня 2024 р. м. Одеса № 916/5517/24
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
розглянувши матеріали за вх. № 5657/24 від 18.12.2024
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОБРОБУТ» (65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140/1; код ЄДРПОУ 33312453)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВДОМ» (65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140/1, приміщення 510; код ЄДРПОУ 32901991)
про стягнення 260 783,43 грн,
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОБРОБУТ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВДОМ» про стягнення 260 783,43 грн, з яких: 234 024,01 грн основного боргу; 20 257,73 грн інфляційних втрат; 6 501,69 грн штрафних санкцій.
В обґрунтування позову посилається на порушення відповідачем, як свіввласником багатоквартирного будинку по вул. Люстдорфська дорога, 140/1 у м. Одесі, зобов'язань з повної та своєчасної сплати внесків на обслуговування/утримання будинку та прибудинкової території.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр), адресою місцезнаходження юридичної особи відповідача є: 65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140/1, приміщення 510. Втім, у позовній заяві вказано адресу, яка не відповідає відомостям Реєстру, а саме: 65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140/1, приміщення 520/522.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.
У якості доказів направлення відповідачу копії позовної та доданих до неї документів позивач надав опис вкладення, фіскальний чек та поштову накладну від 18.12.2024.
З аналізу вказаних документів суд з'ясував, що позивач, здійснюючи поштове відправлення, вказав наступну адресу відповідача: 65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140/1, приміщення 520/522. Тобто, відправлення здійснено позивачем на поштову адресу, яка не є юридичною адресою місцезнаходження відповідача.
Таким чином, для належного виконання обов'язків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. ч. 1, 2 ст. 172 ГПК України позивачу слід направити копію позовної заяви та копії доданих до неї документів на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Реєстрі: 65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140/1, приміщення 510.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача, зокрема, 6 501,69 грн штрафних санкцій.
Водночас, зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлена до стягнення сума у розмірі 6 501,69 грн - є трьома відсотками річних, які нараховані в порядку ст. 625 ЦК України.
З цього приводу суд зазначає, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.
Більше того, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, інфляційні втрати та відсотки річних не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання і виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 904/4334/22, від 23.03.2023 у справі № 910/1193/22).
Таким чином, суд пропонує позивачу визначити зміст позовних вимог з урахуванням вищезазначеного.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Проте, позовна заява не містить такого підтвердження позивача.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як встановлено судом, за подання до господарського суду позовної заяви позивач сплатив 3 028,00 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 1360 від 09.12.2024.
Разом з тим, за подання позову із майновою вимогою про стягнення 260 783,43 грн позивач мав сплатити 3 911,75 грн судового збору (260783,43 х 1,5%).
Таким чином, позивачу слід доплатити 883,75 грн судового збору та надати до суду докази сплати.
Згідно статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 р. № 8-рп/2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до статті 124 Конституції України, Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Статтею 10 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство у судах здійснюється державною мовою.
З аналізу матеріалів позовної заяви суд встановив, що сама заява складена українською мовою, в той час як деякі з поданих позивачем письмових доказів викладені російською мовою, а саме (мовою оригіналу):
- Договор № 864 к/к на вывоз твердых бытовых отходов « 01» января 2009 года;
- Приложение № 1 к Договору на вывоз твердых бытовых отходов № 864 к/к от 01.01.09г.;
- Приложение № 2 к Договору на вывоз твердых бытовых отходов № 864 к/к от 01.01.09г.;
- Приложение № 3 к Договору на вывоз твердых бытовых отходов № НОМЕР_1 к/к от 01.01.09г.;
- Акт приёма-передачи контейнеров « 01» января 2009 г.;
- Дополнительное соглашение от « 01» января 2012 г. к Договору № 864 к/к на вывоз твердых бытовых отходов от « 01» января 2009 года;
- Приложение № 2 от «01» июля 2015 г. к Договору на вывоз твердых бытовых отходов № 864 к/к;
- Приложение № 2 от «12» 08. 2018 г. к Договору № 864 кк09;
- Договор № 1/06/2017 года о техническом обслуживании и предоставлении услуг « 1» 06. 2017 года;
- … приложение № 2 … к Договору № 1/06/2017 от « 01» июня 2017 года;
- Приложение № 3 к Договору о техническом обслуживании и предоставлении услуг № 1/06/2017 от 01.06.2017 г.;
- Приложение № 1 к договору № 1/06/17 от 1 июня 2017г. (на 2017 год);
- от 22.01.2020 г. № 2/22-0120, генеральному директору ООО «Управдом» Орехову Е.А.;
- Приложение № 1 к договору № 1/06/17 от 1 июня 2017 г. (с 01.01.2020г.).
Вказані письмові докази подано без перекладу на державну мову.
Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 з метою вдосконалення порядку ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. Так, статтею 1 вказаної Інструкції визначено, що вхідна кореспонденція це документи, а також судові справи й матеріали, що надходять до суду. Статтею 8 Інструкції передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Так, з метою дотримання вимог статті 10 Конституції України, статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 10 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою встановлення дійсного змісту письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що додані до позовної заяви додатки, зміст яких викладено російською мовою, необхідно перекласти на державну мову та засвідчити вірність перекладу цих документів.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.
Відповідно до статті 79 "Про нотаріат" нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже з урахуванням наявності вищевикладених недоліків, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст. ст. 10, 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву (вх. № 5657/24 від 18.12.2024) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОБРОБУТ» - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду:
- правильної адреси місцезнаходження відповідача згідно даних Реєстру;
- доказів, які підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням вимог мотивувальної частини цієї ухвали;
- змісту позовних вимог з урахуванням мотивувальної частини цієї ухвали;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- доказів доплати судового збору у розмірі 883,75 грн;
- нотаріально засвідченого перекладу на українську мову письмових доказів, доданих до позовної заяви (з урахуванням мотивувальної частини даної ухвали).
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили 23.12.2024 та відповідно до чинної редакції Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Волков