вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3435/24
Суддя Господарського суду Київської області Колесник Р.М., розглянувши заяву від 20.12.2024
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до
фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 45670,00 гривень,
Засобами підсистеми «Електронний суд» 20.12.2024 ОСОБА_1 сформовано заяву про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 45670,00 гривень заборгованості за договором про надання послуг із розробки веб-сайту № 1103 від 11.03.2024.
Розглянувши заяву суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, але не виключно, документ, що підтверджує сплату судового збору.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п. п. 2-1 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону передбачено, що за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір - 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року складає 3028 гривень.
Тобто, звернувшись до суду із заявою про видачу судового наказу, заявник мав сплатити із заявленої ним вимоги 302,80 гривень судового збору.
В якості доказів оплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу від 20.12.2024, заявник додає до своєї заяви платіжне доручення № EFLY-A4DL-8DBE від 12.12.2024 на суму 302,80 гривень.
Однак суд не приймає вказаний документ на підтвердження дотримання заявником у заяві про видачу судового наказу вимог п. 1 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вищезгадане платіжне доручення вже було враховано судом як доказ сплати судового збору при розгляді іншої заяви про видачу судового наказу, поданої ОСОБА_1 до Господарського суду Київської області 12.12.2024 (вх. номер № 704).
Відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 17.12.2024 у справі № 911/3361/24, прийнятої за результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 від 12.12.2024, в задоволенні заяви про видачу судового наказу було відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Отже заявник вже втратив право повторно посилатися на вищевказане платіжне доручення як доказ оплати ним судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Таким чином, заявником не дотримано вимог ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, та не надано доказів сплати судового збору, що у відповідності до вимог п. 1. ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України зумовлює висновки суду про відмову у видачі судового наказу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9, частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 147, 148, 152-154, 175, 234 ГПК України,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 20.12.2024 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 45670,00 гривень за договором про надання послуг із розробки веб-сайту № 1103 від 11.03.2024.
Ухвала складена та підписана 24.12.2024, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст. ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.М. Колесник